Court ruling № 88742997, 13.04.2020, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

13 квітня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/705/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1836 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Військової частини А 1836, в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати нарахувати і виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 23.09.2019 р.

Ухвалою від 19.03.2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 13.04.2020 р. о 13:00 год.

27.03.2020 р. від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що для звернення до адміністративного суду в справах щодо проходження та звільнення з військової служби встановлюється місячний строк, що обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач не навів жодної причини, яка йому перешкоджала подати позов у період з 23.09.2019 р. по 23.10.2019 р., тобто в місячний строк з моменту, коли позивач був виключений із списків особового складу військової частини А 1836 і всіх видів забезпечення та дізнався про порушення своїх прав. Із заявою про поновлення строку звернення до суду із позовом позивач не звертався, будь-яких доказів поважності причин пропуску цього строку не надав.

Крім того, 27.03.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху. Вказане клопотання мотивовано тим, що, на думку відповідача, ОСОБА_1 вказано не всіх відповідачів та долучено не всі докази на підтвердження обставин, які обґрунтовують право позивача на отримання компенсації за 2015 рік.

Положеннями ч.1 ст.262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Так, згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п.10 ч.1 ст.4 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути заяву та клопотання відповідача від 27.03.2020 р. в порядку письмового провадження.

При вирішенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 р. у справі № 620/4218/18: "...Так, спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.

Велика Палата Верховного Суду відхиляє твердження скаржника щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов`язана з виконанням службових обов`язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід`ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки."

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи той факт, що грошова компенсація є складовою заробітку позивача, як військовослужбовця, та з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду у справі з аналогічними вимогами, суд відмовляє відповідачу в задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

Щодо клопотання про залишення позовної заяви без руху суд вважає за необхідне вказати наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності (ч.3 ст.9 КАС України).

Таким чином, саме позивачу належить право визначатись з колом відповідачів та позовними вимогами до них, зокрема їх обґрунтування.

Щодо обсягу долучених до позовної заяви доказів, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, процесуальним законодавством чітко визначено обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.

Окремо суд зауважує, що при відкритті провадження в адміністративній справі суддею з`ясовано наступні питання чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

З огляду на викладене, суд вважає заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання про залишення позовної заяви без руху такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 122, 123, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя О.І. Бездрабко