Decision № 88573148, 03.04.2020, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 р. Справа№200/2462/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Зінченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач),подана її представником – адвокатом Акановою Є.І. діючої за ордером серії ДН № 14552 від 03 березня 2020 року, до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради Донецької області (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради Донецької області від 23 вересня 2019 року та 19 грудня 2019 року про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг за заявами ОСОБА_1 ;

- зобов`язати управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради Донецької області нарахувати та виплатити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявами від 20 вересня 2019 року та від 05 грудня 2019 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 10 вересня 2019 року вона працевлаштувалась на роботу, у зв`язку з чим 20 вересня 2019 року звернулась із заявою до відповідача про призначення їй адресної допомоги для покриття витрат на проживання. Проте, відповідач не виплачує вказану допомогу у зв`язку з тим, що у період з січня 2019 року по вересень 2019 року позивач не була працевлаштована, а тому призначити допомогу на наступні періоди не має підстав. Вважає, що відповідач порушує її права, у зв`язку з чим звернулась із даним позовом до суду.

Згідно з Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04 березня 2020 року, справа за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради передана судді Аканову О.О. (арк. справи 24).

05 березня 2020 року суддею Акановим О.О. подана заява про самовідвід (арк. справи 25).

Ухвалою суду від 05 березня 2020 року суддею Акановим О.О. заява про самовідвід судді - задоволена, справа передана для повторного перерозподілу справи у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України (арк. справи 26).

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 05 березня 2020 року, справа передана судді Зінченку О.В. (арк. справи 28).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. справи 29).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

19 березня 2020 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Зазначив, що позивач з 29 листопада 2018 року перебуває на обліку у відповідача. До цього часу позивач перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Мирноградської міської ради. За період з грудня 2018 року по теперішній час позивач отримує призначену грошову допомогу в розмірі 1000 грн.,а саме: з 06 грудня 2018 року по 05 червня 2019 року у розмірі 1000 грн. (на дитину ОСОБА_2 ); з 06 червня 2019 року по 05 грудня 2019 року (на дитину ОСОБА_2 ); з 06 грудня 2019 року по 05 червня 2020 року (на дитину ОСОБА_2 ). Також у відзиві відповідач зазначив, що 20 вересня 2019 року позивач звернулась із заявою, в якій повідомила про працевлаштування з 10 вересня 2019 року, проте грошова допомога, як працюючий, їй не призначалась у зв`язку з тим, що позивач протягом періоду з 29 листопада 2018 року по 10 вересня 2019 року не працювала. Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що дії управління соціального захисту населення узгоджуються з приписами Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 01 жовтня 2014року №505, оскільки особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7, 12 цього Порядку, вона (грошова допомога) на наступний строк не призначається.У зв`язку з чим, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (арк. справи 32-33).

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (арк. справи 6), а також особою, переміщеною з тимчасово окупованої території, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29 листопада 2018 року № 1429-76025 (арк. справи 7).

З копії свідоцтва про народження дитини, серія НОМЕР_2 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Димитровського міського управління від 28 листопада 2014 року вбачається, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. справи 8).

Відповідно до довідки від 29 листопада 2018 року № 1429-76029, неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку як внутрішня переміщена особа разом з ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 (арк. справи 9).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням відповідача про призначення допомоги переміщеним особам на проживаннявід 13 червня 2019 року, позивача не включено до розрахунку відповідно до постанови Кабінету міністрів України №212 від 31 березня 2015 року та подовжено виплатудопомогина її дитину - ОСОБА_2 з 06 червня 2019 про по 05 грудня 2019 року.

20 вересня 2019 року позивач звернулась із заявою до відповідача про перерахування розміру грошової допомоги з наступного місяця, повідомивши про те, що з 10 вересня 2019 року у неї відбулись зміни, що впливають на призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а саме: її працевлаштування з 10 вересня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду (арк. справи 44).

З довідки від 16 вересня 2019 року за вихідним № 02-41/113//19, виданої Донецьким окружним адміністративним судом вбачається, що ОСОБА_1 працює у Донецькому окружному адміністративному суду з 10 вересня 2019 року по теперішній час на посаді помічника судді Донецького окружного адміністративного суду (арк. справи 10).

На час звернення з позовною заявою до суду щомісячна адресна допомога для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг позивачу призначена не була.

Згідно рішення відповідача про призначення допомоги переміщеним особам на проживаннявід 23 вересня 2019 року, позивача не включено до розрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №212 від 31 березня 2015 року та здійснено перерахунок в межах терміну призначення з 01 жовтня 2019 про по 05 грудня 2019 року на її дитину ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення відповідача про призначення допомоги переміщеним особам на проживаннявід 19 грудня 2019 року, позивачазнов не включено до розрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №212 від 31 березня 2015 року та продовжено виплату на її дитину ОСОБА_2 з 01 жовтня 2019 про по 05 грудня 2019 року.

11 лютого 2020 року позивач звернулась із заявою до відповідача,в якій просила повідомити з яких причин їй не призначена щомісячна адресна допомога для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у зв`язку із її працевлаштуванням (арк. справи 11).

З листа відповідача від 28 лютого 2020 року за вихідним № П-0187-262, позивачу повідомлено, що у зв`язку з тим, що позивач у період з 04 січня 2019 року по 10 вересня 2019 року не була працевлаштована, підстави для призначення грошової допомоги на наступні періоди відсутні (арк. справи 19).

Отже, спірним питанням є не призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеної особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, особі, яка працевлаштувалась.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 46 Конституції України, громадянам гарантовано право на соціальний захист.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначає Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року за № 505 (далі Порядок №505) зі змінами і доповненнями.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах:

для осіб, які отримують пенсію, та інших осіб, які досягли пенсійного віку (крім осіб з інвалідністю), дітей, осіб, які досягли 18-річного віку та продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї);

для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотківпрожитковогомінімуму для осіб, яківтратилипрацездатність;

для осіб з інвалідністю III групи - прожитковиймінімум для осіб, яківтратилипрацездатність;

для працездатнихосіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Загальнийрозмірдопомоги на сім`юрозраховується як сума розмірівдопомоги на кожного члена сім`ї та не можеперевищувати 3000 гривень, для сім`ї, до складу якої входить одна особа з інвалідністюабодитина з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітноїсім`ї - 5000 гривень. Загальнийрозмірдопомоги на сім`ю, до складу якихвходятьдвоє і більшеосіб з інвалідністю (дітей з інвалідністю), максимальнимрозміром не обмежується.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Відповідно до пункту 5 Порядку №505 для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до уповноваженого органу із письмовою заявою, складеною у довільній формі, про надання грошової допомоги і подає документи, визначені цим пунктом.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Пунктом 12 Порядку №505 визначено, що виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі:

подання уповноваженим представником сім`ї заяви про припинення виплати грошової допомоги;

надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім`ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють;

зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи;

виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Суд зауважує, що вказані норми Порядку № 505 свідчать, що у разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.

З системного аналізу пункту 12 Порядку №505 вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена але її виплата була припинена з зазначених підстав.

Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше.

Допомога надається не більше ніж на 6 місяців і у подальшому за заявою строк може бути пролонговано.

Фактичні обставини справи визначають право особи на отримання допомоги від держави, з урахуванням того, що позивач отримала постійне місце роботи і при цьому залишається у статусі внутрішньо переміщеної особи.

Порядок №505 не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Як вбачається з позовної заяви та листа управління праці та соціального захисту населення від 28 лютого 2020 року №П-0187-2 позивач 11 лютого 2020 року зверталась до відповідача не про поновлення призначеної допомоги, виплата якої була припинена, а про призначення державної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, тому посилання відповідача на пункти 7, 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг є безпідставним.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року по справі № 333/3750/17.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив у призначенні адресної допомоги позивачу як внутрішньо переміщеній особі за її заявою від 11 лютого 2020 року.

Оскільки порушення прав позивача в межах спірних правовідносин відбулося внаслідок прийняття відповідачем спірних рішень про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 23 вересня 2019 року та 19 грудня 2019 року, яким щомісячну адресну допомогу призначено з розрахунку лише на її доньку та не включено її до розрахунку для призначення допомоги переміщеним особам на проживання, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати такі рішення в частині відмови в призначені допомоги позивачу та зобов`язати нарахувати та виплати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на підставі її заяв від 20 вересня 2019 року та 05 грудня 2019 року.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України Суд зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності. Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується наявною квитанцією про сплату № 55833 від 04 березня 2020 року в матеріалах справи( арк. справи 5).

Таким чином, на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнуваньуправління соціального захисту населення Слов`янської міської ради.

Керуючись 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрованої за місцем проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (юридична адреса: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 40, код ЄДРПОУ25954290) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення управління праці та соціального захисту населення Слов`янської міської ради від 23 вересня 2019 року та 19 грудня 2019 року про відмову в призначені щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг за заявами ОСОБА_1 .

Зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Слов`янської міської ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявами від 20 вересня 2019 року та 05 грудня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Слов`янської міської радисудовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складений та підписаний 03квітня 2020 року.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко