Court ruling № 88529078, 31.03.2020, Koroliovskyi District Court of Zhytomyr City

Справа № 296/2382/20

2/296/1564/20

УХВАЛА

"31" березня 2020 р. м.Житомир

Суддя Корльовського районного суду м.Житомира Маслак В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталії Миколаївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Звертаючись до Корольовського районного суду м.Житомира, позивач керувалась положеннями ч.5 ст.12 ЦПК України, відповідно до якої позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Крім того, послалась на те, що виконавчі дії провадяться приватним виконавцем за її місцем проживання, перебування ( АДРЕСА_1 ) та роботи (ПП «Ліком» м.Житомир, вул.Металістів,3).

Дослідивши матеріали позову та заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд у вирішенні питання щодо визначення підсудності даного спору, не може погодитись з такими висновками ОСОБА_1 враховуючи наступне.

Закон України «Про захистправ споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Закон України «Про захист прав споживачів» надає визначення поняттю «послуга», закріпленому п.17 ст.1, як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

За змістом п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відтак, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється. Відповідно, посилання позивача на норми вказаного Закону у вирішенні питання, в тому числі, підсудності даного спору є безпідставними.

Вирішуючи питання про підсудність даної справи, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач знаходиться за адресою: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, буд.105.

Статтею 28 ЦПК України також передбачено підсудність справ за вибором позивача.

Зокрема, ч.12 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Приписами ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (абз.2 ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вбачається з листа від 17.03.2020р. на примусовому виконанні у приватного виконавця Павелків Т.Л. (адреса: 02094, м.Київ, вул.Юрія Поправки, буд.6) перебуває виконавче провадження №60452282 з примусового виконання виконавчого напису №411 від 20.09.2019р., виданого приватним нотаріусом КМНО Незнайко Н.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк Форвард" заборгованості в розмірі 23881,89 грн.

Згідно постанови ВП №60452282 від 29.11.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Вольф Т.Л. звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , яка отримує дохід від особи, яка є ПП «Ліком» ЄДРПОУ/ІПН:30638249, адреса місця реєстрації: 03124, м.Київ, Солом`янський район, пров. Радищева, буд.3.

Враховуючи вищевикладене, прихожу до висновку, що місцем виконання виконавчого напису №411 приватного нотаріуса КМНО Незнайко Н.М. є місто Київ за місцем юридичної адреси ПП "Ліком", з яким у позивача існують трудові відносини.

За вказаних обставин дана справа Корольовському районному суду м. Житомира територіально не підсудна, оскільки відповідач зареєстрований за межами Корольовського району м. Житомира та саме виконання виконавчого напису нотаріуса здійснюється в м.Києві.

Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Вирішуючи питання щодо направлення справи до належного суду, суд керуючись нормами ч.2 ст.27 ЦПК України вважає за необхідне дану цивільну справу направити за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва (вулиця Полковника Потєхіна, 14А, Київ, 03127).

Керуючись ст. ст. 27, 28, 31 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу №296/3282/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталії Миколаївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, направити за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва (вулиця Полковника Потєхіна, 14А, Київ, 03127).

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. П. Маслак