Decision № 8850613, 25.03.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2010 р. Справа № 3/15/10

за позовом:           Прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі

          Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

01023, м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а

в особі Миколаївської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 91-Б

До відповідача:           Приватного підприємства «Єланецька МТС»

55500, Миколаївська область, Єланецький район, смт. Єланець, вул. Горького, 19

про стягнення боргу в сумі 70791,45 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: Алексєєв Ю.І. - директор;

Прокурор: Круш Т.О.

СУТЬ СПОРУ:

          Прокурор Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ВАТ Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» в особі Миколаївської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача борг в сумі 70791,45 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору фінансового лізингу № 14-04-244 фл від 26.02.2004 р., актів прийому-передачі техніки на загальну суму 776840,33 грн., норм ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 806,759,526,530 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та мотивовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства та умов договору відповідач лізингові платежі проводить несвоєчасно та не в повному обсязі в результаті чого станом на 26.01.2010 р. загальна заборгованість останнього склала в розмірі 70791,75 грн.

24.03.10 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог № 94 від 24.03.10 р., в якій останній вказує на те, що при проведенні взаєморозрахунків заборгованості була встановлена технічна помилка в розрахунках заборгованості ПП «Єланецька МТС», яка станом на 24.03.10 р. складає 258124,85, отже позивач просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 258124,85 грн.

25.03.2010 р. в судовому засіданні відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі, та зазначає, що в зв’язку з неможливістю своєчасного розрахунку по лізинговим платежам у ПП «Єланецька МТС»утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку станом на 17.03.2010 р. дійсно складає 258124,85 грн.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, суд –

встановив:

26 лютого 2004 року між ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(далі - лізингодавець) та ПП «Єланецька МТС»(далі - лізінгоодержувач) було укладено договір лізингу № 14-04-244 фл (з додатковою угодою № 1/2004), згідно з умовами якого, лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору, за умови сплати лізингоодержувачем лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів. Предметом договору є: трактор універсальний просапний ЮМЗ-8071.3, в кількості три одиниці; сівалка зернова СЗП -3,6 Б з гідр., в кількості дві одиниці; сівалка кукурудзяна СУПН-8-01 з гідр., в кількості дві одиниці; культиватор для міжрядного обробітку ґрунту КРНВ-5,6-02, в кількості дві одиниці; культиватор для передпосівного обробітку ґрунту КПСП-4Р з гідр., в кількості три одиниці; зчіпка СП-8, в кількості одна одиниця; зчіпка СГП-10,8, в кількості одна одиниця; борона дискова причіпна БДВПА-4,2 м, в кількості дві одиниці; трактор колісний загального призначення ХТЗ-17221, в кількості одна одиниця. Вартість техніки склала в розмірі 776 840,33 грн.

Згідно з п.2.1 та п. 2.2 договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу за рахунок коштів Державного бюджету України згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу. Строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами та постачальником (далі –тристоронній акт), що укладається у 5 автентичних примірниках і є підставою для передачі предмета лізингу.

Пунктами 3.5, 3.5.1, 3.5.2 та 3.5.3 договору встановлено, що лізингоодержувач зобов’язаний: прийняти та належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника; своєчасно та в повному обсязі згідно погодженого з лізингодавцем графіком сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору; за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом трьох місяців підряд або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу на вимогу лізингодавця добровільно повернути йому предмет лізингу згідно акту приймання-передачі в технічно справному та комплектному стані.

Розділом 4 договору сторони обумовили, що з моменту одержання предмета лізингу за користування останнім лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям і сплачується із суми, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу та суми щорічної винагороди за переданий у фінансовий лізинг предмет лізингу в розмірі 7 % невідшкодованої вартості. Розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюються додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів». Лізингоодержувач після укладення договору за предмет лізингу, що передається, перераховує на рахунки лізингодавця попередні лізингові платежі в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 3% його вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.

На підставі актів приймання-передачі № 24 від 10.03.04 р., № 109 від 16.03.04 р., №23 від 10.03.04 р., № 22 від 23.04.04 р., № 68/21Л від 17.09.04 р. вищезазначені предмети лізингу були передані в користування відповідачу.

Але, в порушення вищезазначених умов договору відповідач не сплачував в повному обсязі щомісячні лізингові платежі. Зазначений факт, підтверджується документальними доказами наданими позивачем, та не спростований відповідачем.

За загальним положенням Цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України (ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України) .

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ст. 224 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 статті 903 Цивільного Кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 статті 806 Цивільного кодексу України та договору до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 292 Господарського кодексу України передбачено, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Як встановлено статтею 286 Господарського кодексу України, та статтею 762 Цивільного Кодексу Украйни, зобов'язання Лізингоодержувача полягає у своєчасному внесенні лізингових платежів за користування транспортним засобом, що випливає з договірних зобов'язань, який Лізингоодержувач сплачує Лизінгодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Разом з тим, за приписом ч. 3 статті 285 Господарського кодексу України та умовами договору відповідач повинен сплачувати позивачу лізингові платежі за весь період користування транспортним засобом.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного внесення лізингових платежів в строки визначені договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, згідно заяви про збільшення позовних вимог в сумі 285124,85 грн., що стало підставою для звернення прокуратури до господарського суду з відповідним позовом.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договором, загальна заборгованість за розрахунком позивача обґрунтовано склала 285124,85 грн.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим прокурор цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом прав держави та охоронюваних законом інтересів.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Єланецька МТС»(55500, Миколаївська область, Єланецький район, смт. Єланець, вул. Горького, 19, код № 32817334) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»в особі Миколаївської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»(54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 91-Б, код ЄДРПОУ 25992238) борг в сумі 285124,85 грн., 2851,24 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя