Court ruling № 88313171, 17.03.2020, Peresypskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Suvorovskyi District Court of Odesa City)

Справа № 523/2373/20

Провадження №2-о/523/165/20

У Х В А Л А

"17" березня 2020 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши матеріали справи які надійшли за заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 37811384, місце знаходження: м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 44) про встановлення факту постійного проживання на території України у неповнолітньому віці станом на 1991 рік,-

ВСТАНОВИВ:

В інтересах ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м. Одеси з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України у неповнолітньому віці станом на 1991 рік звернувся адвокат Шевчук Кирило Миколайович. В обґрунтування заяви адвокат зазначає, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України та є уродженцем с. Таніне Первомайського району Автономної Республіки Крим, який не був документованим паспортом СРСР через недосягнення останнім віку документування. Адвокат позивача зазначає, що фактично станом на 1991 рік заявник проживав на території України разом з матір`ю ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Адвокат зазначає, що заявнику було відмовлено у наданні паспорта громадянина України, у зв`язку з відсутністю доказів проживання на території України станом на 24.08.1991 року. На підставі викладеного, адвокат Шевчук К.М., звернувся до суду з даною заявою в інтересах заявника та просить встановити факт проживання на території України ОСОБА_1 .

Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17.02.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з підстав передбачених ч. 2 ст. 185 ЦПК України.

На адресу суду 16.03.2020 року надійшла заява адвоката заявника ОСОБА_3 на виконання ухвали суду від 17.02.2020 року про усунення недоліки, визначених ухвалою суду.

Як зазначено у ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до квитанції, доданої на виконання ухвали суду від 17.02.2020 року, вбачається, що судовий збір сплачено відповідно до ставок визначених Законом України «Про судовий збір», однак дане платіжне доручення № 11273 від 11.03.2020 року сплачене платником: Громадська організація «Десяте квітня», яка не є заявником у даній справі та відповідно сплата судового збору від імені іншої особи суперечить вимогам ст. 2 Закону України «Про судовий збір».

При цьому належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного та відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судовий збір», ч.4 ст.185 ЦПК України, позивачу необхідно надати підтвердження щодо сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 8, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту постійного проживання на території України у неповнолітньому віці станом на 1991 рік - залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: