№ 8828443, 26.03.2010, Vinnytsia District Administrative Court

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2010 р.           Справа № 2-а-435/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Гонті І.О.,

за участю: представника позивача –Данилюка В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “АПК-Фактор” про стягнення застосованих адміністративно-господарських санкцій та нарахованої пені

в с т а н о в и в :

У лютому 2010 року Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось в суд з позовом до ТОВ «Компанія «АПК-Фактор»про стягнення 3145,00 грн. застосованих адміністративно-господарських санкцій та 282,94 грн. нарахованої пені за невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів у 2008 році.

Позов мотивовано тим, що в порушення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів»відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в зв’язку з чим зобов’язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі встановленому чинним законодавством.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив їх задовольнити.

Представник відповідача втретє в судове засідання не з’явився, причини неявки суду невідомі, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся за адресою вказаною в позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ № 13/4/595 від 15.03.2010 року: вул. Генерала Арабея, 3 м. Вінниця.

Частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) встановлено, що у разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Судом тричі були направлені повістки з повідомлення про час та місце розгляду справи, проте вони були повернуті без вручення адресату, із зазначенням "організація виїхала".

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України, якими, зокрема, передбачено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 5 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 8 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Як вбачається із поданого ТОВ "Компанія "АПК-Фактор" звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік форми № 10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві в 2008 році становила 10 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність – 0 осіб, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлених згідно нормативом складає 1 особа. Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача за 2008 рік становила 6290,00 грн.

Таким чином, як слідує зі Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік ТОВ "Компанія "АПК-Фактор" не виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 1 особи, але самостійно розрахував однак своєчасно не сплатив адміністративно-господарські санкції в розмірі 3145,00 грн., що зумовило нарахування пені у розмірі 282,94 грн.

Статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів проведення розрахунків відповідач суду не надав.

За сукупності наведених обставин, враховуючи те, що відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції у строки встановлені Законом, суд приходить до висновку що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають (стаття 94 КАС України).

Керуючись статтями 94, 128, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “АПК-Фактор” (21020, м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 7, р/р 26008035048500, АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 32407601) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет м. Вінниця, р/р 31214230700002, код ЄДРПОУ 34701167, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: «платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік») адміністративно-господарську санкцію в розмірі 3145 (три тисячі сто сорок п’ять) гривень та пеню в розмірі 282 (двісті вісімдесят дві) гривні 94 (дев’яносто чотири) копійки.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 31.03.2010 року.

Суддя          Дончик Віталій Володимирович