Court ruling № 8808217, 23.03.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"23" березня 2010 р. Справа № 15/7

Скаржник: Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергомтом””, 01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, в особі ВП “Южно-Українська АЕС”, 55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, промзона, а/с 20;

Орган ДВС: Відділ державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, 55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, бул. Цвіточний, 4, блок 4, код 32845073;

           Суддя Ржепецький В.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від скаржника: Третяк Л.В. довіреність від 20.11.2009р.

Орган ДВС: Величко Т.В. довіреність від 01.06.2009р.

ПРО: оскарження постанови від 08.12.2003р. про арешт коштів.

22 грудня 2009 року на адресу господарського суду Миколаївської області надійшла скарга Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергомтом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” на дії Відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області стосовно винесення постанови про арешт коштів боржника.

Відповідно до скарги, скаржник просить суд скасувати постанову органу ДВС від 08.12.2003р. про арешт коштів, оскільки: її винесено в період зупинення виконавчих проваджень, відкритих на виконання наказів господарського суду Миколаївської області, не існує зведеного виконавчого провадження, в рамках якого винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі –Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 36 Закону, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

Враховуючи, що доводи скаржника знайшли своє підтвердження в процесі судового розгляду, зокрема, з наданих на вимогу суду постанов про відкриття виконавчого провадження, постанов про зупинення виконавчого провадження, постанов про приєднання виконавчого провадження, та відповідають наведеним вище нормам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини. На які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.

Доводи органу ДВС зазначених обставин не спростовують.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову від 08.12.2003р. про арешт коштів боржника ВП ЮУ АЕС, що містяться на рахунках 26003308 та на р/р26000301460221 ПІБ м.Южноукраїнська в межах 35380104,00грн.

Суддя