ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" березня 2010 р.11:10Справа № 1/565/07
м. Миколаїв
За позовом: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1.
/54000, АДРЕСА_1/.
До відповідача: Державна податкова інспекція у
Корабельному районі м. Миколаєва
/54000, м. Миколаїв, вул. Артема, 1-А/
про: скасування податкового повідомлення рішення № 0000911720/0 від 30.05.2007р.
Суддя Васильєва Л.І.
Секретар судового засідання Сорогіна А.В.
Представники:
Від позивачаОСОБА_2, довіреність від 18.02.2010р.
Від відповідачаСаленко Т.П., довіреність від 11.01.2010р. Позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення рішення № 0000911720/0 від 30.05.2007року про визначення зобовязання в сумі 57768 грн. з податку на додану вартість, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відніс до податкового кредиту податок на додану вартість по господарським операціям з ПП «Агро-Траст»у відповідності з пунктом 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 7.4.5. статті 7 , статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”: віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість по господарським операціям з ПП «Агро-Траст», установчі документи, свідоцтво платника податку на додану вартість, всі первинні бухгалтерські документи якого визнані недійсними постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 13.02.2007 року (а.с.73-76).
Дослідивши надані сторонами та витребувані судом докази, заслухавши доводи представників сторін у судовому засіданні, суд
встановив:
відповідачем здійснена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.05.2005 року по 31.03.2007 року, про що складено акт від 16.05.2007 року.
За результатами перевірки відповідач направив позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000911720/0 від 30.05.2007року (а.с.23) про визначення зобовязання по податку на додану вартість в сумі 38512 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 19 256 грн., яке позивач просить скасувати.
Позовні вимоги є обґрунтованими, виходячи з наступного:
відповідно до вимог пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як зазначено в акті перевірки від 16.05.2007 року (а.с.13-19), та в запереченнях відповідача, підставою для зменшення податкового кредиту та визначення зобовязання по податку на додану вартість за 2006 та 2007 роки в сумі 38512 грн. стало порушення позивачем вимоги пункту 7.3.1., 7.4.5. статті 7, статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” : включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 38 552, 04 грн. по податковим накладним по господарській операції з ПП «Агро-Траст», свідоцтво платника якого визнано недійсним з 27.09.2005 року.
Суд вважає, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам, а доводи відповідача такими, що не заслуговують на увагу, виходячи з наступного:
Між позивачем та ПП «Агро-Траст»існували договірні відносини, відповідно яких останній виконував роботи, а позивач сплачував їх вартість на підставі актів виконаних робіт в готівковій та безготівковій формі.(а.с.13-17).
За фактом виконаних робіт ПП «Агро-Траст»видав позивачу податкові накладні на загальну суму 231 312, 22 грн., в тому числі податок на додану вартість 38 552, 04 грн.(а.с.13-15).
Згідно пункту 7.2.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку.
Матеріали перевірки свідчить, що позивач та ПП «Агро-Траст»на момент здійснення господарських операцій, складання податкових накладних та податкової звітності були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Посилання відповідача на постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 13.02.2007 року, якою визнано недійсними установчі документи, свідоцтво платника податку, тощо (а.с.88) є безпідставним, оскільки вказане судове рішення не набрало законної сили та скасовано, про що свідчить постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008 року.
Приписом пункту 7.4.1. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Отже, позивачем правомірно у відповідності до вимог статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість по господарським операціям ПП «Агро-Траст» за період березень грудень 2006 року, січень 2007 року в сумі 38 552, 04 грн. та враховано його при визначенні податкових зобовязань за відповідні періоди. У відповідача відсутні були підстави для визначення зобовязання по податку на додану вартість в сумі 38 512 грн. Оскільки відсутні підстави для визначення податкового зобовязання, то й неправомірним є застосування штрафної санкції в сумі 19 256 грн. згідно пункту 17.1.3. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Таким чином, оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2007р.: № 0000911720/0.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 /54000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ судовий збір в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).
Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.
Суддя
The court decision No. 8807909, Commercial Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 16.03.2010. The procedural form is Economic, and the decision form is . On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 1/565/07. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: