№ 8801064, 30.03.2010, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 р. № 11/Б-1108

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. суддів:Білошкап О. В., Заріцька А. О. розглянувши матеріали касаційної скаргиТернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 07.12.2009 року у справі№ 11/Б-1108 за заявоюТернопільської об'єднаної державної податкової інспекції доТернопільської міжгосподарської шляхо - будівельної пересувної механізованої колони №14 про банкрутство за участю представників сторін: Від скаржника: Рацин Р. Р. дов. від 11.01.2010 року Від ліквідатора: Окряк А. В. встановив: Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17 вересня 2008 року було порушено провадження у справі № 11/Б-1108 про банкрутство Тернопільської міжгосподарської шляхо-будівельної пересувної механізованої колони № 14, м. Тернопіль; ідентифікаційний код 05423679 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою господарського суду Тернопільської області від 7 квітня 2009 року боржника - Тернопільську міжгосподарську шляхо-будівельну пересувну механізовану колону № 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 05423679 було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено Окряка Анатолія Володимировича. Тернопільська обєднана державна податкова інспекція звернулась до господарського суду про визнання поточних грошових вимог відносно банкрута Тернопільської міжгосподарської шляхо-будівельної пересувної механізованої колони № 14 в сумі 48044 грн. 01 коп., із них: 48000 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій та 44 грн. 01 коп. збору за забруднення навколишнього природного середовища. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.08.2009 року, (суддя Сидорук А. М.) було визнано поточні грошові вимоги Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції в сумі 44,01 грн. та включено їх в реєстр вимог кредиторів. Черговість задоволення грошових вимог кредитора - четверта. Заяву про визнання поточних грошових вимог відносно Тернопільської міжгосподарської шляхо-будівельної пересувної механізованої колони № 14 в сумі 48000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій було відхилено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2009 року (головуючий: Мирутенко О. Л., судді: Гнатюк Г. М., Скрипчук О. С.) ухвалу господарського суду Тернопільської області від 18.08.2009 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду попередніх інстанції Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2009 року, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального ат процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.02.2010 року прийнято касаційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2009 року до провадження та призначено скаргу до розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального Кодексу України (Далі ГПК України) України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для звернення з заявою до суд стало проведення контрольно-ревізійним відділом в м. Тернополі позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Тернопільського МШБ ПМК №14.

На підставі чого 27.03.2009 року було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 48000 грн. Також згідно з розрахунком по іншим зборам за забруднення навколишнього природного середовища від 28.01.2009 року №85190, що поданий боржником самостійно, нараховано 44,01 грн.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" термін мораторій на задоволення вимог кредиторів вживається у тому значенні, що це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Стаття 11 цього ж Закону встановлює, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушення справи про банкрутство.

Таким чином, з моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Тобто, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня, та цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і ніяк не пов'язаний з поняттям мораторію.

За змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються. Даної правової позиції також дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 28.09.2004 року у справі №7/181а.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 07.04.2009 року Тернопільської міжгосподарської шляхо - будівельної пересувної механізованої колони №14 визнано банкрутом, відкритому ліквідаційну процедуру. Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у податкового органу не було підстав для застосування до боржника штрафних санкцій, отже суд першої інстанції, рішення якого підтримав суд апеляційної інстанції, правомірно відхилив поточні вимоги Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції в сумі 48000 грн., що являють собою фінансові санкції нараховані після введення в дію мораторію.

Твердження касатора про помилковість висновків апеляційного суду та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, в звязку з чим судовою колегією не приймаються до уваги.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи Львівським апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2009 року у справі № 11/Б-1108 залишити без змін.

Головуючий О. Є. Короткевич

Судді О. В. Білошкап

А. О. Заріцька