
справа № 415/1279/20
провадження № 3/415/309/20
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" березня 2020 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська, Луганської області, громадянина України, працюючого фасувальник-пакувальник ФОП «Шелест», не одруженого, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
В С Т А Н О В И Л А:
05 січня 2020 року о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , з якою проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу, висловлювався на адресу останньої грубою нецензурною лайкою, вигнав з дому, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров`ю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провинуу вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визнав повністю, пояснивши,що за адресою: АДРЕСА_1 , він тривалий час проживає разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , та малолітньою дитиною – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З приводу вчиненого правопорушення, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 05 січня 2020 року приблизно о 18 годині 00 хвилин він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився за адресою свого мешкання: АДРЕСА_1 . Між ним та його співмешканкою ОСОБА_3 виникла сварка, в ході якої він став ображати останню нецензурною лайкою, кричав на неї та вимагав, щоб вона пішла з дому. ОСОБА_3 викликала співробітників поліції, які склали у відношенні нього адміністративний протокол, копію якого він отримав. У вчиненому щиро розкаявся, свою провину усвідомив, зобов`язався більш подібного не вчиняти і просив суд не застосовувати до нього адміністративний арешт, оскільки він працює фасувальником - пакувальником ФОП « ОСОБА_4 », і накладення арешту може потягнути за собою звільнення з роботи, тим самим позбавить останнього і його родину засобів до існування, також на даний час вони з ОСОБА_3 примирилися, він попросив вибачення, крім того, він раніше ніколи не притягувався до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що за адресою: АДРЕСА_1 , вона проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 та малолітньою дитиною – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом вони мешкають тривалий час, приблизно дев`ять років. 05 січня 2020 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, її співмешканець ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем їх проживання - в будинку АДРЕСА_1 , вчинив з нею сварку, в ході якої висловлювався грубою нецензурною лайкою на її адресу, виганяв її з дому, з приводу чого вона вимушена була викликати поліцію. В судовому засіданні просила суд суворо не наказувати ОСОБА_1 , оскільки вони примирилися, він просив пробачення і на даний час не зловживає спиртними напоями.
Суд, вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушником в судовому засіданні, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі:
- поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких, 05 січня 2020 року її співмешканець ОСОБА_1 , перебуваючи у нетверезому стані, вчинив сварку, в ході якої останній ображав та висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, виганяв з дому, після чого вона викликала поліцію (а.с.4,5),
- поясненнями свідка ОСОБА_5 , з яких вбачається, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , яка проживає разом з ОСОБА_1 тривалий час, в них є малолітній син – ОСОБА_6 , 2014 року народження. 05 січня 2020 року приблизно о 21 годині до неї додому приїхали працівники поліції і привезли її доньку ОСОБА_2 з онуком ОСОБА_3 . Донька розповіла їй, що її співмешканець ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчинив сварку, ображав її нецензурною лайкою, кричав на неї та виганяв з дому(а.с.6).
Сім`я, згідно з положеннями ст. З Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Враховуючі вищенаведене, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП органом поліції кваліфіковані правильно, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, не одружений, працює, в судовому засіданні своєї провини не спростовував, щиро розкаявся.
В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги щире розкаяння винного.
Обставиною, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд визнає вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, який не є особою з інвалідністю, працює, ступеню його вини, наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст.173-2 КУпАП та направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відповідно до ст. 39-1 КУпАП, суд не вбачає.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
Керуючись ст. ст. 33, 36, ч.1 ст.173-2, 184, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір – у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя: М.М. Старікова
The court decision No. 87999821, Lysychansk City Court of Luhansk Oblast was adopted on 02.03.2020. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 415/1279/20. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: