
Справа № 127/6/20
У Х В А Л А
03 березня 2020 р.м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В.,
секретар – Подоляк М.В.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Лісуня М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Служби безпеки України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в Національній академії Служби безпеки України,
в с т а н о в и в:
В провадженні суду знаходиться зазначена вище цивільна справа.
В судове засідання представник позивача Служби безпеки України не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Лісунь М.В. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки у даній справі спір виник з приводу прийняття на публічну службу, її проходження і звільнення з публічної служби, тому справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд, вислухавши заявлене клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення даного клопотання та закриття провадження у справі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.01.2020 Служба безпеки України звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в Національній академії Служби безпеки України, в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з витягу з наказу Національної академії Служби безпеки України від 09.08.2015 №591-ос, відповідача ОСОБА_1 з 09.08.2015 прийнято на військову службу (навчання) за контрактом курсантів Національної академії Служби безпеки України, призначено військове звання «солдат» та призначено на посаду курсанта.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Велика Палата Верховного Суду вже висловила правову позицію з питань юрисдикції спорів, які виникають щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у своїх постановах від 14 березня 2018 року в справі № 461/5577/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 та дійшла висновку, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
У рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.01.2020 (справа №1.380.2019.002335).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд, вислухавши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки спір у даній справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст. 255 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Закрити провадження у справі №127/6/20 за позовом Служби безпеки України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в Національній академії Служби безпеки України.
Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися з даним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду або через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя Ю.В. Медяна
The court decision No. 87967243, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 03.03.2020. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 127/6/20. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: