Decision № 87961620, 02.03.2020, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2020Справа № 910/18481/19Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" про стягнення 8 055,62 грн., без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 8 055,62 грн. пені за договором про закупівлю товару за державні кошти №286 від 19.08.2019 року на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 610-612, 629 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.

17.01.2020 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відповідачем не було допущене порушення терміну поставки товару за договором про закупівлю товару за державні кошти №286 від 19.08.2019 року.

29.01.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.08.2019 року між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" (далі - продавець) було укладено договір поставки № 2004/17 (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов`язується у порядку та на умовах визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність покупця товар - трактор «Беларус-1025.2», передній відвал для снігу НО-79-1.01, щітка дорожня SDG-250, навантажувач фронтальний ДМЭ-1000 на загальну суму 810 000 грн.

Пункт 2.10. договору визначає, що строк передачі товару до 30.09.2019 року.

Згідно п. 2.12. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі постачальником товару, відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.7 договору передбачено дві підстави для переходу права власності на товар та ризиків випадкової загибелі, а саме - фактичної передачі товару та підписання акту приймання-передачі.

Як вбачається з акту приймання-передачі до договору про закупівлю товару за державні кошти № 286 від 19.08.2019 року, а також видаткових накладних № 4447-00400 від 11.10.2019 року та № 2347-00 00243 від 11.10.2019 року, копії яких міститься в матеріалах справи, товар було поставлено позивачу 11.10.2019 року.

Доказів поставки товару у строк відповідно до умов п. 2.10 договору відповідачем суду не надано.

Судом дана належна оцінка відзиву відповідача. Водночас доводи відповідача з приводу того, що товар було фактично передано позивачеві 13.09.2019 року повністю спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами про передачу товару, а саме: актом приймання-передачі до договору про закупівлю товару за державні кошти № 286 від 19.08.2019 року, а також видатковими накладними № 4447-00400 від 11.10.2019 року та № 2347-00 00243 від 11.10.2019 року в яких датою поставки вказано 11.10.2019 року, та які підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до 6.3. договору встановлено, що за порушення умов договору стосовно строків передачі товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який обраховується пеня, від ціни договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % ціни договору.

На підставі п. 6.3. договору, у зв`язку із порушенням відповідачем строку поставки товару, що визначений п. 2.10 договору, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 8 055, 62 грн.

Позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» (01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 13/1 кімната 204, код 36085246 ) на користь Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (16600, Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Космонавтів, будинок 90, код 33965532) пеню в розмірі 8 055 (вісім тисяч п`ятдесят п`ять) грн. 62 коп. та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 02.03.2020р.

Суддя С.О. Чебикіна