Sentence № 87916959, 27.02.2020, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/5370/19

Провадження №1-кп/761/1227/2020

В И Р О К

іменем України

27 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Овсеп`ян Т.В.,

секретаря судового засідання: Гоми А.С., Мартіросян Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження №12018100100012743 від 02 грудня 2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України, з середньою освітою, перебуваючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні дитину 2015 року народження, неофіційно працюючого фасадчиком, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого: вироком Центрально-Міського районного суду м. Києва від 14.06.1990 р. за ч.2 ст.140, ч.2 ст.206, ч.3 ст.81 КК України /1960 р/ до 3-х років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки; вироком Центрально-Міського районного суду м. Києва від 06.12.1990 р. за ч.3 ст.140, ст.43 КК України /1960 р/. до 4-х років позбавлення волі; вироком Центрально-Міського районного суду м. Києва від 13.06.1995 р. за ч.1 ст.222, ч.1 ст.17, ч.3 ст.81, 42 КК України /1960 р/ до 4-х років позбавлення волі; вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рога від 09.07.2001 р. за ст.17, ч.1 ст.86, ч.2 ст.141, 42 КК України /1960/ до позбавлення волі строком на 7 років; вироком Долгинцевського районного суду м. Кирового Рога за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рога Дніпропетровської області від 28.08.2012 р. за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст. 289, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна, засудженого вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27.03.2019 року за ч.2 ст.185 КК України до 3-х місяців арешту, відбув покарання 13.12.2019 р.,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участі сторін провадження:

прокурорів Коріня Б.І., Лейтара О.С.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

захисника Ляшенка І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, належних висновків для себе не зробив та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив злочин проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , в період часу з початку листопада 2018 року по 30.11.2018 року виконував ремонтні роботи в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Під час цього у невстановлений час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення та подальшого обернення викраденого майна на свою користь. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, ОСОБА_1 , 30 листопада 2018 року, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_4 , приблизно о 15 годині, виніс з приміщення вказаної квартири перфоратор марки «Зеніт» моделі ЗП-1100 DFR, вартістю 800 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_2 . Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, 30.11.2018 року після 15 години, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_4 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та вони носять таємний характер, скориставшись відсутністю в приміщенні квартири власників, почав виносити з приміщення квартири побутову техніку, що належить ОСОБА_2 , а саме: DVD-програвач марки «Thomson» DTH109E, серійний номер ТТ5111724 сірого кольору; пилосос марки «Samsung» моделі SC5356 біло-сірого кольору з надписом «Easy S Clean 1800W»; мікрохвильову піч марки «Sanyo» моделі EM-S1073W.

А, всього ОСОБА_1 , таємно повторно викрав чуже майно з приміщення квартири АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_2 , на загальну суму 2 179,42 (дві тисячі сто сімдесят дев`ять гривень 42 коп.), після чого з місця вчиненого кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, пояснив суду, що дійсно, при обставинах викладених вище у вироку, він з початку листопада 2018 року по 30.11.2018 року виконував ремонтні роботи в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . 30.11.2018 року приблизно о 15 годині, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_4 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, скориставшись відсутністю в приміщенні квартири власників, виніс перфоратор, та побутову техніку, що належить ОСОБА_2 , а саме: DVD-програвач марки «Thomson»; пилосос марки «Samsung»; мікрохвильову піч марки «Sanyo». В зв`язку з визнанням вини, щирим каяттям, просить суд суворо його не карати, запевнив, що зробив для себе належні висновки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав частково, а саме: матеріальну шкоду визнав частково щодо неповерненого майна, моральну шкоду не визнав.

Крім визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, його винуватість підтверджується наступними доказами, а саме:

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , який суду повідомив, що ОСОБА_1 з початку листопада 2018 року по 30.11.2018, виконував ремонтні роботи в його квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Процес виконання ремонту він не контролював. 01.12.2018 року приїхав до квартири для приймання ремонтних роботіб, однак у квартирі знаходилося сміття і не було виконано ремонту, про який домовлялись, тоді і помітив що викрадено перфоратор, DVD-програвач марки «Thomson»; пилосос марки «Samsung»; мікрохвильову піч марки «Sanyo».

Також зазначив, що в повному обсязі підтримує пред`явлений цивільний позов, просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду в розмірі 100 тисяч гривень та моральну шкоду в розмірі 100 тисяч гривень, завдану внаслідок вчинення злочину, посилаючись на те, що сума реально завданої матеріальної шкоди значно вища, ніж зазначена в обвинувальному акті, а також те, що викрадення майна спричинило хвилювання та стрес у вагітної дружини, порушило звичний ритм їх життя та інші обставини, пов`язані з психоемоційним станом внаслідок протиправних дій обвинуваченого.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, вислухавши показання потерпілого, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові документи, дані щодо характеристики особи обвинуваченого та обґрунтування цивільного позову, суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до положень ст.337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна /крадіжці/, вчиненого повторно, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини провадження та відношення до скоєного обвинуваченого, яка вину визнав, розкаявся у вчиненому.

При призначенні покарання ОСОБА_1 судом також враховуються дані про його особу, який раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та знов вчинив умисний злочин, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку та схильність до вчинення корисливих злочинів, крім того ухилявся від суду, в той же час, має місце реєстрації, проживає у цивільному шлюбі, має на утриманні дитину 2015 р.н., неофіційно працював, посередньо характеризується, перебував під наглядом у лікаря нарколога, його вік та стан здоров`я.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Крім того, суд вважає за необхідне остаточне покарання ОСОБА_1 визначити за сукупністю злочинів та на підставі ч.4 ст.70 КК України зарахувати покарання у вигляді 3-х місяців арешту, відбуте повністю за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27.03.2019 року, за правилами ст.72 КК України.

При цьому, встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення, свідчать в сукупності з переліченими вище даними про особу обвинуваченого про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства, а тому суд не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України.

Запобіжний захід, застосований ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін.

Пред`явлений в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в межах висунутого обвинувачення та в розмірі, доведеному в судовому засіданні щодо майна, яке не було повернено. Оцінюючи викладені в позовній заяві вимоги про стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду, суд вважає, що в результаті вчинення злочину обвинуваченим потерпілому були спричинені моральні страждання, при цьому враховує конкретні обставини справи, та виходячи з засад розумності, виваженості й справедливості, суд вважає необхідним заявлені вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

В зв`язку з тим, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження, з урахуванням положень ст.174 КПК України, підлягає скасуванню арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 16.01.2019 р.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Стягненню з обвинуваченого підлягають витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст.369-371, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 /один/ рік.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 /один/ рік, зарахувавши покарання у виді 3-х місяців арешту, відбуте повністю за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27.03.2019 року, за правилами ст.72 КК України.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 14.09.2019 року.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 800 грн.; компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 10000 /десяти тисяч/ грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 429 /чотириста двадцять дев`ять/ грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.01.2019 р. та речові докази, а саме: DVD-програвач марки «Thomson»; пилосос марки «Samsung»; мікрохвильову піч марки «Sanyo» - залишити у власника ОСОБА_2 .

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя