Decision № 87811202, 24.02.2020, Oleksandrivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Zaporizhzhia City)

Справа № 331/5419/19

Провадження № 2 /331/544/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Жукової О.Є.

за участю секретаря : Качан К.К.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Кредитної спілки «Хортиця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в грудні 2019 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача проценти згідно п. 2.3. Договору кредиту за період з 13.12.2016 року по 09.10.2019 року у розмірі 12 311, 96 гривень, інфляційні витрати за період з грудня 2016 по жовтень 2019 року у розмірі 2 076, 42 гривень, а всього 14 388 , 38 гривень.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 20 листопада 2007 року між КС «Хортиця» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, остання отримала кредит в сумі 7070,00 гривень на засадах строковості, платності та забезпеченості. З огляду на невиконання своїх зобов`язань за договором, позивач вимушений був звернутися за захистом порушеного права до суду. 13.04.2010 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було ухвалене заочне рішення, яким було стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором. Разом з тим, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, сума боргу з моменту ухвалення рішення суду значно збільшилася і позивачем за період з 13.12.2016 року по 09.10.2019 року нараховано проценти в розмірі 12 311,96 гривень та інфляційні втрати в розмірі 2076,42 гривень, а всього 14 388,38 гривень.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2020 року провадження по справі відкрите, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, відзив на позов не надав, в зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність , на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що 20 листопада 2007 року між КС «Хортиця» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 7070, 00 гривень строком до 20 листопада 2009 зі сплатою 0,1808 % за кожний день користування кредитом від суми заборгованості. П. 2.3 вказаного договору встановлено , що у випадку несвоєчасної виплати передбачених цим договором сум, Кредитор має право отримати від позичальника додаткові проценти у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2010 року з відповідача на користь позивача , з огляду на невиконання останньою умов договору кредиту, стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 698,68 гривень.

Остаточно рішення суду виконане 09.10.2019 року.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за статтею 559 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Виходячи зі змісту ст. 610 ЦК України несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом.

А згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2.3. Договору кредиту № 188 від 20.11.2007 р. у випадку несвоєчасної виплати передбачених цим договором сум Кредитор має право отримати від Позичальника додаткові проценти у розмір 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

При цьому, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення (постанова від 04.07.2018 р. у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06.2019 р. у справі № 916/190/18).

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанова від 08.11.2019 р. у справі № 127/15672/16-ц)

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Хортиця» процентів згідно з п. 2.3. Договору кредиту за період з 13.12.2016 р. по 09.10.2019 р. у розмірі 12 311, 96 грн., інфляційних втрат за період з грудня 2016 р. по жовтень 2019 р. у розмірі 2 076, 42 грн., є обґрунтованими та підтверджуються розрахунком, який долучений до позову, через що позовні вимоги слід задовольнити.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Кредитної спілки «Хортиця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Кредитної спілки «Хортиця» ( місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Слобідська, буд. 55 кв.1, ЄДРПОУ 25891901) проценти згідно з п. 2.3. Договору кредиту за період з 13.12.2016 р. по 09.10.2019 р. у розмірі 12 311, 96 грн., інфляційні втрати за період з грудня 2016 р. по жовтень 2019 р. у розмірі 2 076, 42 грн., а разом 14 388, 38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Кредитної спілки «Хортиця» ( місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Слобідська, буд. 55 кв.1, ЄДРПОУ 25891901)судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 24 лютого 2020 року.

Суддя: О.Є. Жукова

24.02.2020