Court ruling № 87794096, 12.02.2020, Prymorskyi District Court of Odesa City

12.02.2020

Справа № 522/9174/19

Провадження по справі №1-кс/522/2551/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Торчинській О.О., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області Тригубенка Т.В., по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016160000000380 від 11.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 359 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СВ УСБУ в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 13.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016160000000380, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.09.2016 слідчим відділом ФР ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено обшук в офісному приміщенні, за фактичним місцем знаходження ТОВ «Укркур`єр», за адресою: м. Одеса, вул. Карантинна, 14, в ході якого виявлено та вилучено 8 одиниць пір-датчиків руху, в які вмонтовано відеокамери та мікрофони, із позначеннями «DSC 4110 LC-101-Cam Pir Detector&Camera Model № 0015740» та відеореєстратор марки «Oltec» s/n 201308190000B.

Згідно висновку експерта зонального експертного сектора ІСТЕ СБУ Управління СБ України в Одеській області № 101 від 05.10.2016, вищевказані технічні пристрої є системою, яка відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Таким чином, в діях невстановлених осіб вбачаються ознаки незаконного придбання та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, згідно відповіді на доручення ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області з вих. № 65/5/1-226 від 14.01.2020 встановлено, що в лазневому комплексі «Арго», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 7, за попередньою змовою групою осіб (встановлюються) приховано змонтовані та на даний час використовуються програмно-апаратні комплекси, які складаються із відеокамер та мікрофонів, що мають ознаки спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також обладнання, що накопичує отриману інформацію.

Так, 05.02.2020 на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Іванова В.В. слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області проведено обшук не житлового приміщення, за місцем фактичного ведення діяльності лазневого комплексу «Арго», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 7, в ході якого виявлено та вилучено наступні предмети:

- відеокамеру, яку було вмонтовано в стіні кімнати відпочинку лазневого комплексу «Арго»;

- мобільний телефон Xiaomi «Redmi Note 5» чорного кольору;

- мобільний телефон Xiaomi «Redmi 6» чорного кольору.

На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальному провадженні предметів, які за обставинами кримінального провадження можуть бути визнані речовими доказами, а також забезпечення можливої конфіскації майна за вироком суду, необхідно накласти арешт на вказане в клопотанні майно.

Позиція учасників судового розгляду.

Слідчий в судовому засіданні не з`явився, згідно наданої заяви, підтримує вимоги клопотання в повному обсязі, просив провести розгляд клопотання за його відсутності.

Власник майна ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, хоча про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до наданої заяви просив провести розгляд клопотання за його відсутності та не накладати арешт на мобільний телефон Xiaomi «Redmi 6» чорного кольору, оскільки він не має відношення до матеріалів вказаного кримінального провадження.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, що речі та предмети, які були виявлені та вилучені 05.02.2020 у не житловому приміщенні, за місцем фактичного ведення діяльності лазневого комплексу «Арго», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 7, а саме: відеокамера, яка було вмонтовано в стіні кімнати відпочинку лазневого комплексу «Арго», мобільний телефон Xiaomi «Redmi Note 5» чорного кольору, мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні та з метою проведення експертиз.

Щодо накладення арешту на інше майно.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги ч.2 ст.171 КПК України передбачають вичерпний перелік відомостей, які повинні бути зазначені у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, а саме: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні щодо накладення арешту на мобільний телефон Xiaomi «Redmi 6» чорного кольору. Окрім цього, слідчий в своєму клопотанні повинен чітко зазначити що вилучений телефон відповідає критеріям, визначеним ст.167 ч.2 КПК України, є речовим доказом та накладення арешту є необхідним для його збереження.

Проте з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю, що досягнення цілей і мети досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно, яке не має відношення до предмету доказування по даному кримінальному провадженню.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Слідчим в клопотаннях не зазначено що вилучене майно, а саме мобільний телефон Xiaomi «Redmi 6» чорного кольору, може бути використаний в суді як доказ обставин, які досліджуються в рамках кримінального провадження. Орган досудового розслідування мав можливість їх оглянути, якщо це необхідно для досягнення цілей кримінального провадження. На підставі викладеного суд вважає недоцільним для накладення арешту на вказане майно.

За таких обставин, вимоги клопотань слідчого щодо накладення арешту на майно в цій частині, слід визнати необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно.

Керуючись ст. ст. 167-173, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області Тригубенка Т.В., про накладення арешту на майно - задовольнити часткова.

Накласти арешт на тимчасово вилучені 05.02.2020 року у не житловому приміщенні, за місцем фактичного ведення діяльності лазневого комплексу «Арго», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 7 у кримінальному провадженні № 22016160000000380 від 11.11.2016 предмети, а саме:

-відеокамеру, яку було вмонтовано в стіні кімнати відпочинку лазневого комплексу «Арго»;

-мобільний телефон Xiaomi «Redmi Note 5» чорного кольору.

В частині накладення арешту на майно, а саме на мобільний телефон Xiaomi «Redmi 6» чорного кольору - відмовити з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали слідчого судді та зобов`язати слідчого повернути особам, у яких було вилучене зазначене майно.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області Тригубенка Т.В., або інших слідчих з групи у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: В.В. Іванов