Court ruling № 87767225, 24.02.2020, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

24 лютого 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/121/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

при секретарі: Нікітенко А.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Фокіна А.А.,

представника відповідача - Бєрьозки Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом голови Херсонської міської організації політичної партії "Громадський рух "Народний контроль" ОСОБА_1 до Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича, виконуючого обов`язки директора департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради Ващук Максима Вікторовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У судовому засіданні суддя оголосив наступні обставини, що мають значення для заявлення відводу (самовідводу). Так, Херсонський міський голова Миколаєнко Володимир Васильович був відповідачем по справі № 668/13531/15-а за позовом ОСОБА_2 до Херсонського міського голови Миколаєнко Володимира Васильовича, заступника Херсонського міського голови Іванушкіна Віктора В`ячеславовича про визнання протиправними дії.

Вказаний факт є обставиною, яка може викликати сумнів у його неупередженості при розгляді справи № 540/121/20.

З урахуванням зазначених обставин, сторони відвід не заявили.

Суд, в свою чергу зазначає таке.

Частиною 1 статті 36 КАС України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р., надаючи тлумачення поняттю "неупередженість" суду, в сенсі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, наголосив, що така неупередженість має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Так, у справі П`єрсак проти Бельгії ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Частиною 1 статті 40 КАС України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За таких обставин суд приходить до висновку про самовідвід головуючого.

Керуючись ст. 31, 36, 243, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Заяву про самовідвід судді ОСОБА_2 задовольнити.

Справу №540/121/20 передати до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для здійснення автоматизованого розподілу відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Варняк