
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/1438/20
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
21 лютого 2020 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ради прокурорів України, Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Рябошапка Руслана Георгійовича, Прокуратури Львівської області, Прокурора Львівської області Діденко Ірини Вікторівни про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом в якому просить:
- Визнати протиправними дії прокурора Львівської області Діденко 1.В. щодо скерування подання від 19.12.2019 про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади;
- Визнати протиправним та скасувати рішення Ради прокурорів України №10 від 16.01.2020;
- Визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо не проведення перевірки підстав звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади при прийнятті оскаржуваного наказу;
- Визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора № 22к від 20.01.2020 про звільнення ОСОБА_1 , з посади заступника прокурора Львівської області на підставі п.3 ч.1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру»;
- Поновити ОСОБА_1 , на посаді заступника прокурора Львівської області з 20.01.2020;
- Зобов`язати прокуратуру Львівської області виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- Стягнути з прокурора Львівської області ОСОБА_2 та Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 130 000 грн.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Тобто, вимоги про визнання протиправними дій, скасування рішення та наказу не є вимогами, при пред`явленні яких позивач звільняється від сплати судового збору.
Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.
Позовна заява містить шість позовних вимог немайнового характеру, за чотири з яких позивач має сплатити судовий збір в розмірі 3363,20 грн., а саме: - визнання протиправними дій відповідачів - прокурора Львівської області Діденко 1.В. та Офісу Генерального прокурора; визнання протиправним і скасування спірного рішення та наказу.
Також, позовна заява містить позовну вимогу майнового характеру - про стягнення моральної шкоди в розмірі 130000 грн. Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 0.0.161945046.1 від 17.02.2020 року про сплату судового збору за заявлену позовну вимогу майнового характеру в сумі 1300,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ради прокурорів України, Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Рябошапка Руслана Георгійовича, Прокуратури Львівської області, Прокурора Львівської області Діденко Ірини Вікторівни про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, залишити без руху
Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб: подання до позовної заяви оригіналу документа про сплату судового збору за заявлені позовні вимоги немайнового характеру в розмірі який становить 3363,20 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Гавдик З.В.
The court decision No. 87766258, Lviv District Administrative Court was adopted on 21.02.2020. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 380/1438/20. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: