Court ruling № 87742244, 18.02.2020, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа № 522/21761/16-ц

Провадження номер 2/522/3305/20

УХВАЛА

18 лютого 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря Соболевій О.М.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про співробітництво, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, вселення, виселення, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про співробітництво, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, вселення, виселення.

18.02.2020 року від відповідача надійшла заява про відвід головуючої по справі судді Шенцевій О.П., яка обґрунтована тим, що дії судді по розгляду справи викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді, а саме суддя відмовила у задоволенні заяви про закриття провадження, а також суддя надавала консультації позивачу.

Частиною 3 ст. 40 ЦПК України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи, що заява про відвід надійшла 18.02.2020 року, тобто у день розгляду справи, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Представник заявника у судовому засіданні заяву про відвід підтримав, просив її задовольнити.

У судовому засіданні позивач та його представник заперечували проти задоволення заяви про відвід.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник у судовому засіданні заяву про відвід підтримали частково.

Ознайомившись з заявою про відвід та доданими до неї письмовими доказами, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлено відводу, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Як вбачається, підставою для відводу судді є те, що вона відмовила у задоволенні заяви про закриття провадження по справі, та надавала консультації позивачу. На думку заявника, вищевказане викликає сумніви щодо неупередженості судді, але суд вважає, що наведені заявником обставини не є підставою для відводу в силу положень ст. 36 ЦПК України, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення заяви про відвід.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об`єктивності, однобічності та неупередженості судді Шенцевої О.П., при вирішенні даної цивільної справи.

Керуючись: ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про співробітництво, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, вселення, виселення - відхилити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: