Court ruling № 87732766, 17.02.2020, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа № 461/7421/19

Провадження № 1-кс/461/1072/20

УХВАЛА

17.02.2020 року.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання ст. слідчого ГУ Національної поліції у Львівській області Наконечного Р.М. про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140350000659 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло відповідне клопотання слідчого, яке вмотивоване тим, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, тобто у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя потерпілого, поєднаного з проникненням в приміщення (розбої), за попередньою змовою групою осіб, а також у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у приміщення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно..

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Виходячи з наведеного з метою недопущення незаконного відчуження квартири, з ціллю позбавлення права останнього на відчуження, розпорядження вказаним майном, з метою забезпечення можливості конфіскації майна як виду покарання, слідчий просить суд накласти арешт на вказані квартиру.

Слідчий у клопотанні просив розгляд справи провести без його участі, вимоги задовольнити.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна виклик власника майна до суду не здійснювався.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті (арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

04 лютого 2020 року в установленому законом порядку ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України.

Санкцією ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України поряд з основним покаранням у виді позбавлення волі встановлене додаткове покарання – конфіскація майна.

Згідно інформації отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної спільної сумісної власності володіє квартирою за адресою АДРЕСА_1 .

При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження.

До уваги також приймається, що є достатні підстави вважати, що накладення арешту на майно підозрюваного є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, ступінь втручання у права та свободи володільця виправдовуюся потребами досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 .

Виконання ухвали покласти на слідчого ГУ Національної поліції у Львівській області Наконечного Р.М.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова