
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
19 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/524/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Регіонального сервісного центру МВС України в Кіровоградській області (вул. Ю. Бутусова, 22, м. Кропивницький, 25030; ЄРДПОУ 40112170) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центу МВС України в Кіровоградській області, в складі якого діє Територіальний сервісний центр 3542, щодо відмови у перезакріпленні номерного знака НОМЕР_2 , що був закріплений за автомобілем ОСОБА_1 , MITSUBISHI PAJERO SPORT 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , належним громадянину ОСОБА_2 (викладена в листі № 31/11-3542-4-К-зв від 23.04.2019 р.);
- зобов`язати відповідача перезакріпити номерний знак НОМЕР_2 за транспортним засобом MITSUBISHI PAJERO SPORT 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , належним громадянину ОСОБА_2.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав суду заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
У заяві зазначив, що адміністративний позов про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання його вчинити певні дії був поданий протягом визначеного наведеними вище нормами КАС України шестимісячного строку з моменту отримання листа-відмови №31/11-3542-4-К-зв від 23.04.2019 р., а саме 22 жовтня 2019 р., підтвердженням чого слугує відмітка канцелярії Кіровоградського окружного адміністративного суду на копії адміністративного позову. Разом з тим, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 р. поданий ним 22.10.2019 р. адміністративний позов був залишений без руху, у зв`язку з чим був наданий десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали на виправлення недоліків адміністративного позову. Однак вказана ухвалу про залишення адміністративного позову без руху, як вказує ОСОБА_1 , ним не отримана. В подальшому 18.11.2019 р. судом була постановлена ухвала про повернення поданого мною адміністративного позову, яку, як стверджує ОСОБА_1 , він також не отримував. Також заявник стверджує, що про винесення Кіровоградським окружним адміністративним судом зазначених вище ухвал від 23.10.2019 р. та від 18.11.2019 р. він довідався тільки наприкінці січня 2020 р., коли зміг ознайомитись з їх текстами на інтернет ресурсі http://reyestr.court.gov.ua/. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що існують всі підстави для поновлення мені йому строку звернення до адміністративного суду, оскільки пропущення цього строку було допущено ним з підстав, що від нього не залежали.
Надаючи правову оцінку заяві про поновлення строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Як зазначено ОСОБА_1 особисто, про відмову Регіонального сервісного центру МВС України в Кіровоградській області у перезакріпленні номерного знака НОМЕР_2 , що був закріплений за його автомобілем, яка оформлена листом №31/11-3542-4-К-зв від 23.04.2019 р., він дізнався ще в квітні минулого року. Водночас 22 жовтня 2019 р. звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 достеменно було відомо про порушення його прав, у зв`язку з чим ним зроблено дії для їх відновлення (звернення до суду).
В подальшому ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 було повернуто 18.11.2019 року у зв`язку з не виконанням вимог ухвали судді про залишення позовної зави без руху від 23.10.2019 року.
Таким чином, саме через не отримання поштових відправлень із вказаними ухвалами суду, ОСОБА_1 стверджує про поважність причин пропуску строку звернення 14.02.2020 року до суду з даним адміністративним позовом та обґрунтовує своє прохання про поновлення процесуальних строків такого звернення до суду.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."
Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що національні суди можуть поновлювати строки звернення до суду, проте якщо для цього є обґрунтовані підстави. Відповідне рішення про поновлення строку звернення до суду може порушити принцип юридичної визначеності. Відтак, у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). Тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Вказане не звільняє осіб в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на викладені вище норми, суддя звертає увагу, що позивач в розумні інтервали часу мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан поданого ним до суду 22.10.2019 року адміністративного позову. Тому посилання ОСОБА_1 на те, що він не отримав поштову кореспонденцію із судовими рішеннями, як на поважність причин пропуску строку звернення (повторно) до суду, є необґрунтованими.
Таким чином, задля уникнення прийняття рішення, яке може порушити принцип юридичної визначеності, суддя вважає за необхідне повідомити ОСОБА_1., що на виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України, йому необхідно надати суду заяву про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом та надати документальні докази поважності причин його пропуску. При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 170 КАС України, суддя, -
УХВАЛИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз`яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук
The court decision No. 87705304, Kirovohrad District Administrative Court was adopted on 19.02.2020. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 340/524/20. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: