Court ruling № 8765626, 24.02.2010, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-13441/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Андрюхіній І.М.

За участю представників сторін:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 02.03.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2007

у справі № 16/7-НА

за позовом Державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з Державного матеріального резерву

до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 02.03.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2007, позов ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів»задоволено частково. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003362340/0 від 13.12.2006 ДПІ у Дунаєвецькому районі у розмірі 116310,00 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про зміну рішення суду першої із скасуванням ухвали суду апеляційної інстанції та про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення від 13.12.2006 №0003362340/0, з підстав неправильного застосування норм матеріального права, а саме п.1 ст.3 та п.12 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі. громадського харчування та послуг»

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін. Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2006, за наслідками якої складено акт №383/2340/00952485 від 11.12.2006.

За висновками акта перевірки, позивачем допущено порушення вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податкове зобов’язання з ПДВ на суму 10425,00 грн. по декларації за серпень 2006 року, а також порушено п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у зв’язку з проведенням реалізації покупної продукції у 2006 році без застосування реєстратора розрахункових операцій на суму 23262,00 грн., у т.ч. за березень 2006 року в сумі 2561,00 грн., за липень 2006 на суму 20701,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003352340/0 від 13.12.2006, яким визначено суму податкового зобов’язання по ПДВ в розмірі 15637,5 грн., в тому числі 10425,00 грн. –основний платіж та 5212,50 грн. –штрафні санкції, а також рішення №0003362340/0 від 13.12.2006, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 116310,00 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно абзацу четвертого ст.2 вищезазначеного Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом першим ст.3 цього ж Закону передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Аналіз зазначених положень свідчить, що реєстратор розрахункових операцій має застосовуватись при проведенні розрахункової операції, яка передбачає проведення розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) за місцем продажу товарів (наданні послуг).

Відповідно до пункту дванадцять ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Суди попередніх інстанцій встановивши, що факти реалізації товару (зерна пшениці та ячменю) позивачем з одночасним проведенням розрахунку за їх придбання, а також проведення таких розрахункових операцій саме за місцем реалізації товарів не підтверджено,

дійшли вірного висновку про неправомірне застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дунаєвецькому районі №0003352340/0 від 13.12.2006 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 5212,50 грн., то в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено, заперечення щодо правильності прийнятого у справі рішення в цій частині відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Хмельницької області від 02.03.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2007 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко