Decision № 87642174, 17.02.2020, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 р. Справа№200/818/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 6631 від 20.12.2019 року про відмову в призначенні пенсії, зобов`язання повторно розглянути заяву від 16.12.2019 року про призначення пенсії за віком згідно з п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2.1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до спеціального стажу роботи, що дає права на пенсію за вислугою років періодів роботи в ВП моторвагонне депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» з 01.07.1986 року по 25.09.1987 року, з 15.06.1988 року по 28.02.2001 року, з 03.09.2002 року по 31.03.2008 року та з 01.04.2008 року по 06.04.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років від 16.12.2019 року відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2.1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з доданими документами, проте рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області було відмовлено в призначені пенсії.

Рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії № 6631 від 20.12.2019 року обґрунтовано тим, що позивач не має необхідних 12 років 6 місяців спеціального стажу.

Уточнюючу довідку про спеціальний характер роботи в ВП моторвагонне депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» від 22.06.2016 року відповідачем не враховано, оскільки вказане підприємство знаходиться на окупованій території.

Отже, період роботи позивача в ВП моторвагонне депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» з 01.07.1986 року по 25.09.1987 року, з 15.06.1988 року по 28.02.2001 року, з 03.09.2002 року по 31.03.2008 року та з 01.04.2008 року по 06.04.2011 року не враховано до спеціального стажу, що потягнуло за собою відмову у призначенні пенсії.

Відповідач обчислює страховий стаж позивача тривалістю 35 років 03 місяці 22 дні, в тому числі спеціальний стаж, що дає права на пенсію за вислугу років - 7 років, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 17 лютого 2020 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Позивачем в позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи без участі (а.с. 5).

Відповідачем надано письмовий відзив від 28.01.2020 року (а.с. 39-41). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами відповідач зазначає, що позивач звернувся в управління з заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно з п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2.1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням управління № 6631 від 20.12.2019 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки він не має необхідних 12 років 6 місяців спеціального стажу.

До спеціального стажу, що дає права на призначення пенсії за вислугу років не враховано періоди роботи позивача в ВП моторвагонне депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» з 01.07.1986 року по 25.09.1987 року, з 15.06.1988 року по 28.02.2001 року, з 03.09.2002 року по 31.03.2008 року та з 01.04.2008 року по 06.04.2011 року, так як вказане підприємство розташоване на непідконтрольній території України.

Отже, спеціальний стаж ОСОБА_1 склав 7 років при загальному стажі 35 років 03 місяці 22 дні.

За таких обставин було вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно з п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2.1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу - 12 років 6 місяців.

З зазначених причин відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 7-9). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.12.2019 року № 1427-5000246566 позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11).

Судом встановлено, що 16.12.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою № 6631 про призначення пенсії за вислугу років згідно з п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2.1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 42-43).

Рішенням відповідача № 6631 від 20.12.2019 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з недостатністю спеціального стажу - 12 років 6 місяців (а.с. 24-25).

Відповідно до вказаного рішення, відповідачем до пільгового стажу не зараховано період роботи позивача в ВП моторвагонне депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» з 01.07.1986 року по 25.09.1987 року, з 15.06.1988 року по 28.02.2001 року, з 03.09.2002 року по 31.03.2008 року та з 01.04.2008 року по 06.04.2011 року, так як вказане підприємство розташоване на непідконтрольній території України.

Таким чином, відповідач уточнюючу довідку від 23.06.2016р. не прийняв, оскільки вона видана з непідконтрольній Україні території (а.с. 44).

За таких обставин позивачеві рішенням № 6631 від 20.12.2019 року було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи не менш ніж 12 років 6 місяців.

У трудовій книжці позивача НОМЕР_2 (а.с. 12-16) по спірним періодам наявні наступні записи:

- з 01.07.1986 року по 25.09.1987 року у моторвагонному депо Ясинувата в якості помічника машиніста електровозу;

- з 15.06.1988 року по 28.02.2001 року у моторвагонному депо Ясинувата в якості машиніста електровозу;

- з 03.09.2002 року по 31.03.2008 року у моторвагонному депо Ясинувата в якості помічника машиніста електропоїзду;

- з 01.04.2008 року по 06.04.2011 року у моторвагонному депо Ясинувата в якості помічника машиніста електропоїзду.

Тобто, по всіх спірних періодах роботи у моторвагонному депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» є належним чином вчинені записи у трудовій книжці позивача.

Крім того, довідкою моторвагонного депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» від 22.06.2016р. також підтверджено спірний період роботи позивача помічника машиніста електровозу та помічника машиністі (а.с. 31).

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо прийняття рішення № 6631 від 20 грудня 2019 року про відмову в призначені пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2-1 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають:

робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту «б» частини першої статті 13 цього Закону.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту «б» частини першої статті 13 цього Закону.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

Відповідно записів у трудовій книжці позивача останній працював у моторвагонному депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» понад 24 роки, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років згідно з п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2.1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, суд зазначає, що з 2001 року стаж роботи можливо розрахувати за даними персоніфікації, однак відповідач не скористався таким правом.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Потенційний обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.

Презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень відповідача також означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.

Враховуючи, що відповідач не надав суду достатніх доказів, які б спростували позицію та доводи позивача, суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

З зазначених підстав суд дійшов висновку про неправомірність не зарахування до спеціального стажу позивача періодів роботи в ВП моторвагонне депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» з 01.07.1986 року по 25.09.1987 року, з 15.06.1988 року по 28.02.2001 року, з 03.09.2002 року по 31.03.2008 року та з 01.04.2008 року по 06.04.2011 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до спеціального стажу ОСОБА_1 не прийнятих відповідачем спірних періодів роботи позивача в ВП моторвагонне депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» є неправомірною і ці періоди мають бути зараховані до спеціального стажу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії за вислугу років, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

Відтак, відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача від 16.12.2019 року № 6631 і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірного періодів роботи позивача в ВП моторвагонне депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» в якості помічника машиніста електровоза, помічника машиніста.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання/перебування згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.12.2019р. № 1427-5000246566: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 6631 від 20.12.2019 року про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2019 року № 6631 про призначення пенсії за віком згідно з п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2.1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до спеціального стажу роботи, що дає права на пенсію за вислугою років періодів роботи в ВП моторвагонне депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» з 01.07.1986 року по 25.09.1987 року, з 15.06.1988 року по 28.02.2001 року, з 03.09.2002 року по 31.03.2008 року та з 01.04.2008 року по 06.04.2011 року.

Стягнути з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17 лютого 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова