Court ruling № 87599271, 13.02.2020, Aidar District Court of Luhansk Oblast (until 25.04.2025 - Novopskov District Court of Luhansk Oblast)

Дата документу 13.02.2020

ЄУ № 942/2111/19

Провадження №2/942/220/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 лютого 2020 року смт. Новопсков

Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Чалий А.В., розглянувши позовну заяву Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у праві розпорядження, користування та володіння житловим будинком шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

Білолуцька селищна рада Новопсковського району Луганської області звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить усунути перешкоди у праві розпорядження, користування та володіння житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку відповідачів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).

З позовної заяви вбачається, що відповідачами по справі є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проте, на запити суду про надання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідачів, Білолуцькою селищною радою надані відповіді, в яких прізвище останніх зазначено як « ОСОБА_3 ».

Отже, позивачу необхідно уточнити анкетні дані відповідачів та надати відомості щодо реєстраційних номерів облікової картки платників податків або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Згідно п.п.2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2102 грн.

Позивачем судовий збір за подання позову не сплачений.

Позивач просив звільнити від сплати судового збору, посилаючись на майновий стан.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674) визначені підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Згідно ч.1 статті 8 Закону №3674 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За приписами ч.2 ст.8 Закону №3674 суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, статтею 8 Закону №3674 встановлено вичерпний перелік підстав, зокрема, для звільнення від сплати судового збору.

Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, позивач посилався на рішення Білолуцької селищної ради №36/1 від 22.12.2018 року «Про селищний бюджет на 2019 рік», у якому не передбачені видатки на сплати судового збору.

Суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє позивача від законодавчо встановленого обов`язку зі сплати судового збору, тому дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки вказані позивачем обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у позовній заяві.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у праві розпорядження, користування та володіння житловим будинком шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: А.В. Чалий