Court ruling № 87597544, 11.02.2020, Sykhivskyi District Court of Lviv City

Справа №464/1675/19

пр № 6/464/32/20

У Х В А Л А

11 лютого 2020 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Рудакова І.П.,

за участю секретаря судового засідання Захарчук О.Ю.,

учасники справи:

стягувач ОСОБА_1 не з`явився,

боржниця ОСОБА_2 не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа № 464/1675/19 таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

боржниця звернилась до суду із заявою у якій просить визнати виконавчий лист № 464/1675/19, виданий Сихівським районним судом м. Львова у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання не чинити перешкод у спілкуванні з дітьми та встановлення часу для спілкування з дітьми – таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заяви покликається на те, що не чинить перешкод, адже не забороняє стягувачу бачитися з дітьми. Рішення суду виконує у повному обсязі у добровільному порядку, що підтверджено перепискою у месенджері Viber. Просить заяву задовольнити.

У судове засідання учасники судового процесу не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про місце, час та дату цього засідання, а тому, суд вирішив здійснювати розгляд заяви у відсутності осіб, що не з`явились, адже їх неявка не перешкоджає розгляду у відповідності до ч. 3 ст. 423 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, оглянувши матеріали справи № 464/1675/19, суд прийшов наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 19 липня 2019 року задоволено повністю позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та зобов`язано останню не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з дітьми та у їх вихованні. Встановлено позивачу для спілкування з дітьми та участі у їх вихованні систематичні побачення із наступним визначеним графіком. Рішення у апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили. 17.10.2019 представником позивача отримано виконавчий лист.

У поданій заяві боржниця стверджує, що її обов`язок по виконанню рішення суду від 19.07.2019 відсутній, оскільки зобов`язання виконує добровільно та підтверджує перепискою із стягувачам за період із 20.07.2019 по 29.012.2019.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 12 цього Кодексу що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд здійснив аналіз та оцінку поданих доказів - переписки здійсненої між сторонами, однак прийшов переконання, що наявність таких листів жодним чином не є доказом виконання боржником зобов`язань покладених на неї рішенням суду від 19.07.2019, які мають триваючий, а не одноразовий характер, стосується спілкування, виховання та побачення з неповнолітніми дітьми.

Відтак, суд прийшов переконання, що подані стороною позивача докази на підтвердження вимог заяви не містять беззаперечних даних про відсутність обов`язку боржника у зв`язку із добровільним виконанням такого, що необхідно довести у відповідності до ч. 2 ст. 432 ЦПК України.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що оскільки не доведено наявність підстав передбачених ч. 2 ст. 432 ЦПК України у відповідності до ст. ст. 76-81 ЦПК України, а тому суд вважає, що відсутні підстави для визнання виконавчого листа № 4641675/19 таким, що не підлягає виконанню, а відтак, у заяві необхідно відмовити.

Аргументи боржниці про стягнення виконавчого збору та судового збору на стадії виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 19.07.2019, визнання позову під час судового розгляду справи, суд оцінює критично, адже такі не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ст. ст. 258-261, 353, 354, 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

у заяві ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа № 464/1675/19 таким, що не підлягає виконанню – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана суддею, що вважається днем її проголошення, 11 лютого 2020 року.

Суддя І. П. Рудаков