
11.02.2020
Справа №489/480/2020
Провадження №2/489/1341/2020
УХВАЛА
11 лютого 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Веста-126" про визнання недійсним рішення загальних зборів, протоколу засідання ОСББ та скасування реєстраційної дії
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників ОСББ "Веста-126" прийняте 08 грудня 2019 року про переобладнання нового складу правління ОСББ "Веста-126"; визнати недійсним протокол засідання правління ОСББ "Веста-126" № 2 від 19 грудня 2019 року, яким затверджено обрання голови правління, звільнено та виключено зі складу підписантів колишнього голову правління ОСОБА_1 ; скасувати реєстраційну дію, щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін щодо прізвища, імя та по-батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, а саме керівника ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон).
Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Предметом позову є визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників ОСББ "Веста-126" прийняте 08 грудня 2019 року про переобладнання нового складу правління ОСББ "Веста-126", визнання недійсним протоколу засідання правління ОСББ "Веста-126" № 2 від 19 грудня 2019 року, яким затверджено обрання голови правління, звільнено та виключено зі складу підписантів колишнього голову правління ОСОБА_1 та скасування реєстраційної дії, щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін щодо прізвища, ім`я та по-батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, а саме керівника ОСОБА_2 .
Тобто спір виник між членом ОСББ "Веста-126" та безпосередньо ОСББ "Веста-126" з приводу прийняття рішення та організаційної діяльності об`єднання відповідно до Статуту.
Оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, суд вважає, що наведений спір має вирішуватися судом за правилами ГПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 зроблено висновок, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі №462/2646/17, за змістом якої при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорюванні або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду випливає, що спори, пов`язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України, Постанова Верховного суду від 19.03.2019 року, справа № 127/1425/16).
Таким чином, в даному конкретному випадку, слід дійти висновку, що спір, про який йдеться у позові, за сукупністю суб`єктного складу, характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, належить розглядати за правилами господарського судочинства.
Відповідно до статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, суд приходить до висновку, що вимоги заявника не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим, у відкритті провадження слід відмовити та роз`яснити позивачу право на звернення з даним позовом до господарського суду за правилами ст.ст. 27, 29 ГПК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 255, 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В:
У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Веста-126" про визнання недійсним рішення загальних зборів, протоколу засідання ОСББ та скасування реєстраційної дії - відмовити.
Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. згідно квитанції № 0.0.1601243294.1 від 31 січня 2020 року.
Роз`яснити позивачу можливість звернення до суду з позовом в порядку господарського судочинства до Господарського суду Миколаївської області.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева
Повний текст судового рішення складено «11» лютого 2020 року.
The court decision No. 87538758, Inhulskyi District Court of Mykolaiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Mykolaiv City) was adopted on 11.02.2020. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 489/480/20. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: