№ 8752901, 24.02.2010, Mykolaiv District Administrative Court

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2010 р.                                                                      Справа № 2а - 221/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., при секретарі судового засідання Крикливенко І.С., за участю:

представника позивача: Кравця В.О., довіреність № 7/9/10-007 від 11.01.10 р.,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 доТОВ "КАМЕЛОТ", вул. Легпромівська, 10, м. Миколаїв, 54024 проприпинення юридичної особи ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про припинення підприємницької діяльності відповідача на підставі ст. 11 п. 17 Закону України «Про державну податкову службу», посилаючись на те, що відповідач не подає звітність до державної податкової інспекції більше одного року.

Відповідач відзив на позов не надав, явку представника у судове засідання не забезпечив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідач зареєстрований реєстраційно-ліцензійною палатою в м. Миколаєві за № 32543050 11.06.03 р. (а.с. 7).

Відповідно до вимог ст. 145 ч. 6 Господарського кодексу України відповідач, як суб’єкт господарювання, зобов’язаний на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного йому майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та своїх установчих документів.

Строки подання податкових декларацій встановлені ст. 4 п. 4.1.4. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Згідно Акту перевірки дотримання податкового законодавства України № 238/15-10/32543050 від 20.08.09 р., відповідач не надає податкові декларації про отримані доходи, документи бухгалтерської звітності з 01.05.08 р. (а.с. 5).

Довідка ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва свідчить, що у відповідача відсутня заборгованість перед бюджетом (а.с. 15).

Згідно довідок управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м. Миколаєва, Ленінської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Миколаївського обласного відділення, заборгованість відповідача перед державними цільовими фондами також відсутня (а.с. 12-14).

Згідно ст. 33 ч. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 38 ч. 2 п. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 11 п. 17 Закону України «Про державну податкову службу»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

25.12.09 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва винесено розпорядження про звернення до суду про припинення підприємницької діяльності, на підставі п. 8.6 Інструкції про порядок обліку платників податку, затвердженої наказом ДПА України № 80 від 19.02.98 р. (а.с. 16).

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 38 ч. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, адміністративний суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Припинити діяльність суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот", зареєстрованого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 11.06.03 р. за № 32543050.

3. У день набрання постановою законної сили, направити її копію для виконання Державному реєстратору виконавчому комітету Миколаївської міської ради, якого зобов’язати повідомити суд про внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги встановлені ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                        А. О. Мороз