Court ruling № 875178, 14.08.2007, Kharkiv Administrative Court of Appeal

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа №3/325                         Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І.

          Категорія:                                                        Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14 серпня  2007 р.                                                 Справа № 22-а-208/2007

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С., Шевцова Н.В..

при секретарі Волошиній Я.В.

за участю представників:

позивача –   Козир Т.О.

відповідача – Назаренко В.В., Малиш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, Кременчуцької ОДПІ, на постанову господарського суду Полтавської області від 12.02.2007 р. по  справі №3/325

за позовом  ПП «Виробничо – промислове підприємство «Агротехбізнес», м. Кременчук

до Кременчуцької ОДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 28.11.2006 р. № 0002782301/0/91, за яким Приватному підприємству „Виробничо-промислове підприємство „Агротехбізнес" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2005 року на 133 218,00 грн., визначено до сплати суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість розміром 37 951,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 18 976,00 грн. (в редакції заяви про доповнення та уточнення № 25/01/2007-1Ю від 25.01.07 р.            Постановою господарського суду Полтавської області від 12.02.2007 р. по  справі №3/325 вимоги позивача задоволені. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 28.11.2006 р. № 0002782301/0/91, за яким приватному підприємству „Виробничо-промислове підприємство „Агротехбізнес" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2005 року на 133 218,00 грн., визначено до сплати суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість розміром 37 951,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 18 976,00 грн.

Відповідач, Кременчуцька ОДПІ, з постановою господарського суду Полтавської області від 12.02.2007 р. по  справі №3/325 не згоден, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 12.02.2007 р. по  справі №3/325 прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, а ому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача та представників сторін судова колегія встановила, що за підставою прийняття оскаржуваного повідомлення – рішення був акт, складений за висновками виїзної позапланової документальної перевірки Приватного підприємства „Виробничо-промислове підприємство „Агротехбізнес" щодо правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету за березень 2005 року, № 626/23-120/30131024 від 17.11.06 р., в якому зроблені висновки про завищення позивачем  від'ємного значення по податку на додану вартість за березень 2005 року в сумі 133 218,00 грн..

Оскаржуваним податковим повідомленням – рішенням позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за березень 2005 року в сумі 133 218,00 грн., визначено до сплати суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість розмір 37 951,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 18 976,00 грн.

Висновки відповідача, викладені у акті перевірки  ґрунтуються на тому, що немає  підтвердження сплати до бюджету податку на додану вартість непрямими контрагентами позивача за другім та третім ланцюгом постачання ТМЦ з огляду на визнання ПП "Техпласт", м. Кременчук банкрутом.

Матеріали справи свідчать про те, що як сам позивач, так і його контрагенти (ПП "Пілат", м. Кременчук та ТОВ «Міс» м. Кременчук ) по купівлі-продажу обладнання та будівельних матеріалів в період, що був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і стоять на обліку щодо цього в ДПС і справляють цей податок до бюджету. Ця обставина податковою не спростовується.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події: або  списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів, або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Відповідно до  пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач отримав від своїх контрагентів ТМЦ : від ПП "Пілат", м. Кременчук за умовами договору купівлі-продажу № 01/12.2 від 01.12.04 р. обладнання відповідно до видаткової накладної   № 153/9 від 01.03.05 р.,   від   ТОВ "МіС", м. Кременчук за умовами договору купівлі-продажу № 26/1  від 01.03.05 р. будівельні матеріали відповідно до видаткові накладної № РН -50.2 від 31.03.05 р., та отримав від своїх контрагентів оригінали податкових накладних : від ПП «Пілат» м. Кременчук - оригінал податкової накладної № 153.9 від 01.03.05 р. на суму 345 400,00грн в тому числі ПДВ в сумі 57 566,67 грн., від ТОВ "МіС", м. Кременчук - оригінал податкової накладної № 599.2 від 31.03.05 р. на суму 416 434,22 грн., в тому числі ПДВ в сумі 69 405,70 грн.,

Таким чином позивач правомірно відніс до податкового кредиту березня 2005 року 126 972,37грн. ПДВ  (57 566,67 грн. + 69 405,70 грн.), що відображені в зазначених податкових накладних, тобто діяв в межах положень вище зазначених підпунктів ст. 7 ЗУ „Про ПДВ".

Господарський суд Полтавської області правомірно зазначив, що  Законом України „Про податок на додану вартість" визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ - відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації. Контрагенти позивача, виконали вимоги Закону про ПДВ (п.7.2) - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні   на визначені суми податку.

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено, а тому посилання відповідача на матеріали зустрічних перевірок і той факт, що за їх результатами не підтверджено сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість непрямим контрагентом позивача - ПП „Техпласт", м. Кременчук, не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України). Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено його контрагентом по угоді з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Слід зазначити, що сума завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість була визначена відповідачем за податковими накладними, виданими не позивачу, а його прямим та непрямим контрагентам : ПП "Пілат", м. Кременчук (податкова накладна ПП "Техпласт", м. Кременчук № 139 від 01.03.05 р., ПДВ 56 990,80 грн. та податкова накладна ПП "Техпласт", м. Кременчук № 210.1 від 31.03.05 р., ПДВ 76 227,33 грн.).

На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

                                                                      ухвалила:

Постанову господарського суду Полтавської області  від 12.02.2007 р. по  справі №3/325  залишити без змін.

Апеляційну скаргу відповідача, Кременчуцької ОДПІ  на постанову господарського суду Полтавської області  від 12.02.2007 р. по  справі №3/325 залишити без задоволення.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 17.08.2007р.

    Головуючий суддя                                               Філатов Ю.М.

               Судді                                            Водолажська Н.С.

                                                                    Шевцова Н.В.