Court ruling № 87448521, 05.02.2020, Cherkasy District Administrative Court

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 лютого 2020 року справа № 580/386/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви заступника військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах Держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з утриманням в Національній академії Національної гвардії України,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся заступник військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах Держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (далі - позивач 1), Національної академії Національної гвардії України (далі - позивач 2) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 25.07.2017 по 31.10.2019 в розмірі 32946,19 грн.

Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вказаних вимог КАС України, в позовній заяві позивачем не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків та номери засобів зв`язку відповідача; номери засобів зв`язку позивача 1; адреси електронної пошти позивачів та відповідача; не зазначено чи такі відомі.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву необхідно привести у відповідність до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач до позовної заяви доказів сплати судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Позовна заява заступника військового прокурора Черкаського гарнізону містить вимогу про стягнення фактичних видатків, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, в сумі 32946,19 грн, яка є вимогою майнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити 2102 грн. судового збору. Розрахунок: (32946,19 грн) (ціна позову) х 1,5% (ставка судового збору) = 494 грн 19 коп., однак не менше 2102 грн.

З огляду на викладене позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 2102 грн.

Належними реквізитами для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду є такі: отримувач коштів УК у м.Черкасах/Черкаси/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 38031150, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA418999980313121206084023002, код класифікації доходів бюджету 22030101 та призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); Судовий збір, за позовом ______ (назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд.

Суддя врахував, що позивач, не є суб`єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону № 3674-VI.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Згідно зі ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Частинами 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Суддя вважає, що наведені вище положення законодавства регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до Рекомендацій Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.

Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).

Таким чином, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Отже, суд зазначає, що таке представництво прокуратури в суді: по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі не вчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону № 1697-VІІ, навівши відповідне обґрунтування цього.

Враховуючи вищевикладене, заступнику військового прокурора Черкаського гарнізону необхідно надати обґрунтування свого права на звернення з позовною заявою в інтересах Держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з утриманням в Національній академії Національної гвардії України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву заступника військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах Держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з утриманням в Національній академії Національної гвардії України - залишити без руху.

2. Надати заступнику військового прокурора Черкаського гарнізону десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2102 грн;

- обґрунтування підстав, за яких заступник військового прокурора Черкаського гарнізону набуває адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з даним адміністративним позовом в інтересах Держави за наявності органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, із наданням відповідних доказів;

- позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, та її копії для позивачів, відповідача.

3. У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Відповідно до ч.2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Рідзель