Court ruling № 87405666, 04.02.2020, Melitopol City and District Court of Zaporizhzhia Oblast

Дата документу 04.02.2020

ЄУН № 320/5684/19

Провадження № 1-кс/937/390/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – слідчого судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря – Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області, Дригайла Т.В. про відмову у визнанні потерпілим від 29.10.2019 року,

В С Т А Н О В И В:

16.01.2020 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області, Дригайла Т.В. про відмову у визнанні потерпілим від 29.10.2019 року.

В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_1 вказав, що у провадженні слідчого першого СВ СУ Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Мелітополь Дригайла Т.В. перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №420190800000000072 від 17.05.2019, за заявою його дружини про скоєне кримінальне правопорушення від 03.05.2019 прокуратурою Запорізької області та доручено проведення досудового розслідування Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань розташованого у м. Мелітополь, за ст. 367 ч.1 КК України. 07.06.2019 ним до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Мелітополь, було заявлено клопотання про залучення його в якості потерпілого в даному кримінальному провадженні. Однак слідчий виніс постанову про відмову у визнанні його потерпілим з відсилкою на п.3 примітки до ст. 364 КК України - істотною шкодою у статтях 364,364-1,365,365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Слідчий вказує на те, що обов`язковою умовою наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, є наявність шкоди, що піддається грошовому виміру, має матеріальний характер. Відсутність такої шкоди майнового характеру виключає кримінальну відповідальність за ст. 367 КК України. Заявник вважає постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілою від 29.10.2019 незаконною й необґрунтованою, оскільки відповідно до витягу з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження №420190800000000072 від 17.05.2019, короткий зміст обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення - слідчим Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 . 29.04.2019 неналежно виконано свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам ОСОБА_3 , але не звертаючи на це уваги слідчий першого СВ СУ Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Мелітополь Дригайло Т.В. виніс оскаржувану постанову з посиланням на відсутність саме майнової шкоди. Заявник вказує, що потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального злочину. Таким чином, згідно зі ст. 55 КПК, він вже є потерпілим, як особа, яка подала заяву про скоєння стосовно нього кримінальної злочину, але слідчий тривалий час не виконував вимоги КПК та не ознайомив його з процесуальними правами та обов`язками потерпілого.

Від заявника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, скаргу підтримує та просить задовольнити.

Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області Дригайло Т.В. у судове засідання не з`явися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд скарги за його відсутності чи заперечень не надіслав. Враховуючи строк розгляду даної скарги суд вважає за можливе проводити судовий розгляд за відсутності слідчого на підставі наявних матеріалів справи.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного.

Як вбачається із матеріалів справи в провадженні слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, Дригайло Т.В. перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42019080000000072 від 17.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

29.10.2019 року за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 слідчим винесено постанову про відмову у визнанні його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право бути повідомленим про свої права та обов`язки, передбачені цим Кодексом.

З поданої ОСОБА_1 скарги не зрозуміло, коли, в який спосіб ним було направлено звернення на адресу слідчого про визнання його потерпілим, не зазначено та не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

З матеріалів, які були додані до скарги, слідчий суддя не може зробити висновок про відсутність чи наявність у ОСОБА_1 статусу потерпілої особи у кримінальному провадженні №420190800000000072. В матеріалах скарги відсутня копія заяви, на підставі якої були внесені відомості до ЄРДР, або будь-які інші документи, зі змісту яких було б можливо встановити чи була завдана ОСОБА_1 шкода у результаті вчинення кримінального правопорушення, за фактом якого було відкрито вказане кримінальне провадження.

Згідно з ч.1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Принцип змагальності означає, що сторонам обвинувачення і захисту має бути надана можливість ознайомитися із зауваженнями та доказами, наданими іншою стороною, і відповісти на них, згідно з принципом рівності сторін змагального процесу як однієї зі складових концепції справедливого суду, кожній стороні повинно бути надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ч.3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Додані до скарги докази не дають можливості слідчому судді перевірити твердження заявника, оскільки заявником не надано суду об`єктивних даних на підтвердження своїх вимог, що, на думку суду, є намаганням перекласти на суд обов`язки зі збирання доказів, що є порушенням змагальності сторін - однієї із засад кримінального провадження, встановленої п. 15 ч. 1 ст. 7 і ст. 22 КПК України.

Таким чином, зазначені обставини позбавляють слідчого суддю можливості зробити обґрунтований висновок про наявність у ОСОБА_1 статусу потерпілої особи, як наслідок відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності слідчого першого СВ СУ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополь Дригайла Т.В. щодо не ознайомлення заявника з правами та обов`язками потерпілого після подачі заяви про скоєння кримінального злочину та внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також скасування постанови слідчого від 29.11.2019 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області, Дригайла Т.В. про відмову у визнанні потерпілою від 29.10.2019 року – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.

Слідчий суддя: Т.В. Юрлагіна