Court ruling № 87381349, 05.02.2020, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 646/6568/18

н/п 1-кп/953/413/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2020 р. Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:

головуючого - судді Ніколаєнко І.В.,

суддів - Попрас В.О., Бородіної Н.М.,

при секретарі - Медведєвої Я.А.,

за участю прокурора - Жиліна В.А.,

захисників - Литвиненко В.Л., Котюк В.М.,

представника потерпілого Кравченко Р.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні направлений з прокуратури Харківської області обвинувальний акт за результатами досудового розслідування СУ ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220000000071 від 24.01.2017 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополь, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 384 КК України;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 383 КК України;

ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 383, ч.2 ст. 384 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 384 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 383 КК України, ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 383, ч.2 ст. 384 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 , будучи директором ТОВ "ФІРМА "ГЛОБУС", обвинувачується за ч.4 ст.190 КК України у вчинені шахрайства, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, за попередньою змову з ОСОБА_4 , який з 19 листопада 2015 року був директором ТОВ "Торгівельний дім "РІВЕРОІЛ" , одним з видів діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт та водієм ТОВ «ТД «РІВЕРОІЛ» ОСОБА_1 внаслідок чого ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» спричинено матеріальну шкоду на суму 970 200 грн.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.190 КК України у вчинені закінченого замаху на шахрайство, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, повторно за попередньою змовою з директором ТОВ "Торгівельний дім "РІВЕРОІЛ" ОСОБА_4 та водієм ТОВ «ТД «РІВЕРОІЛ» ОСОБА_3 внаслідок чого вони мали намір заволодіти грошовими коштами ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на суму 1496686 гривень.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується за ч. 2 ст. 384 КК України – завідомо неправдиве показання потерпілого, поєднане з обвинуваченням в особливе тяжкому злочину зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчинені з корисливих мотивів, а саме під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016220240000707 від 17.10.2017 року за ст. 185 КК України, маючи умисел на завідомо неправдиві показання під час допиту в якості потерпілого, умисно надав уповноваженій особі неправдиві покази.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується за ч.4 ст.190 КК України у вчинені шахрайства, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, за попередньою змову з ОСОБА_4 , який з 19 листопада 2015 року був директором ТОВ "Торгівельний дім "РІВЕРОІЛ", одним з видів діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт та директором ТОВ "ФІРМА "ГЛОБУС ОСОБА_2 , внаслідок чого ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» спричинено матеріальну шкоду на суму 970 200 грн.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується за ч.2 ст. 383 КК України – завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину, поєднане з обвинуваченням в особливо тяжкому злочину зі штучним створенням доказів обвинувачення, а саме на підставі завідомо неправдивого повідомлення ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110150000941та за № 12016170290000456 внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 185 КК України .

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.190 КК України у вчинені закінченого замаху на шахрайство, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, повторно за попередньою змовою з директором ТОВ "Торгівельний дім "РІВЕРОІЛ" ОСОБА_4 та директором ТОВ "ФІРМА "ГЛОБУС ОСОБА_2 , внаслідок чого вони мали намір заволодіти грошовими коштами ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на суму 1496686 грн.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується за ч.2 ст. 383 КК України – завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину, поєднане з обвинуваченням в особливо тяжкому злочину зі штучним створенням доказів обвинувачення, а саме на підставі завідомо неправдивого повідомлення ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220240000707 внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч.5 ст. 185 КК України.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується за ч. 2 ст. 384 КК України – завідомо неправдиве показання потерпілого, поєднане з обвинуваченням в особливе тяжкому злочину зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчинені з корисливих мотивів, а саме під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016220240000707 від 17.10.2017 року за ст. 185 КК України, будучи письмово попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання за ст. 384 КК України, маючи умисел на завідомо неправдиві показання під час допиту в якості свідка, умисно надав уповноваженій особі неправдиві покази.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Жилін В.А. та представник потерпілого Кравченко Р.Ю. вважали можливим призначити справу до судового розгляду.

Захисник Литвиненко В.Л. заявив клопотання про повернення обвинувального акту, посилаючись на не відповідність обвинувального акту вимогам п.5 ч.2 ст.291КПК України, оскільки в обвинувальному акті не повною мірою розкрита об`єктивна сторона вчинених правопорушень, а саме: не вказані час та місце підписання документів на перевезення вантажу та укладання договору страхування № 720213272 від 04.07.2016 року з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна». Крім того, в обвинувальному акті в порушення вимог ч.2 ст.291 КПК України стверджується, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинив ОСОБА_4 , а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15-ч.4 ст.190 КК України, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинив ОСОБА_4 , в той час як обвинувальний акт не містить анкетних відомостей обвинуваченого ОСОБА_4

Захисник Ковтун А.Я. підтримав клопотання захисника Литвиненка В.Л. про повернення обвинувального акту прокурору.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтримали клопотання захисників про повернення обвинувального акту.

Прокурор та представник потерпілого заперечували проти повернення обвинувального акту.

Колегія судів ознайомившись з обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає, що обвинувальний акт слід повернути прокурору з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт, в тому числі, має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону та статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Вбачається, що в обвинувальному акті за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 384 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 383 КК України, ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 383, ч.2 ст. 384 КК України, в порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України відсутнє формулювання обвинувачення.

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Таким чином, обвинувальний акт відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України повинен містити не тільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але й формулювання обвинувачення.

В порушення цих вимог закону обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 384 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 383 КК України, ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 383, ч.2 ст. 384 КК України не містить формулювання обвинувачення, а в ньому викладено лише фактичні обставини кримінального правопорушення та правова кваліфікація його дій.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інш.

Аналіз змісту указаних вимог закону у сукупності свідчить про те, що формулювання в обвинувальному акті обвинувачення, яке за визначенням у п.13 ч.1 ст.3 КПК України, є твердженням про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування, та які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі ст.91 цього ж Кодексу, логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред`явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.

Конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення, але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду.

В порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті взагалі відсутнє формулювання обвинувачення з врахуванням всіх виявлених під час досудового слідства обставин в повному обсязі з дотриманням вимог КПК України, що свідчить про неконкретність пред`явленого обвинувачення, порушує право обвинуваченого на захист і в подальшому позбавить суд можливості належним чином роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення на виконання вимог ст.348 КПК України, та розглянути кримінальне провадження в його межах.

Про невідповідність обвинувального акту вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України також зазначається в клопотанні захисника, в якому зазначається, що при складанні обвинувального акту не повною мірою розкрита об`єктивна сторона вчинених правопорушень, а саме: не вказані час та місце підписання документів на перевезення вантажу та укладання договору страхування № 720213272 від 04.07.2016 року з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна». Не дивлячись на те, що ОСОБА_2 в ході досудового слідства безпосередньо вказував слідчому на місце вчинення правопорушення, а саме, що в липні 2016 року в денний час, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 ., в офісі за фактичним місцезнаходженням ТОВ «Фірма Глобус», (яка зареєстрована за юридичною адресою: м. Харків, вул. Зернова, 6), він підписав договір страхування та пакет документів необхідних для перевезення вантажу та скріпив підпис печаткою.

Частиною першою статті 348 КПК України встановлено, що після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого і повинен роз`яснити йому суть обвинувачення, встановити чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання. Відповідно до закону суд не зможе перейти до розгляду справи, якщо прокурор при оголошенні обвинувального акту не зазначить конкретне формулювання обвинувачення.

Згідно вимог ст.374 КПК України, якщо суд ухвалює обвинувальний вирок, в ньому також зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, що встановлено ст.22 КПК України.

Згідно ч.3 ст.42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують. Підозрюваний, обвинувачений має право на захист, яке полягає у надані йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, що передбачено ст.20 КПК України.

Про те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною.

З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту».

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч.1 ст.337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст.291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.

Наданий до суду обвинувальний акт не відповідає вимогам ч.2 п.5 ст.291 КПК України, оскільки фактично не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, тому у даному випадку обвинувачений позбавлений можливості належним чином підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції, адже його не було належним чином поінформовано про характер і причини обвинувачення через фактичну відсутність формулювання обвинувачення, як окремо визначеного елементу обвинувального акту, передбаченого п.5 ч.2 ст.291 КПК України.

Вказані недоліки обвинувального акту не можуть бути усунені шляхом зміни обвинувачення в суді згідно ст.338 КПК України, оскільки зазначені обставини не є новими фактичним обставинами кримінального правопорушення, враховуючи, що вони зазначені в обвинувальному акті.

Крім того, в обвинувальному акті в порушення вимог ч.2 ст.291 КПК України стверджується, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинив ОСОБА_4 , а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15-ч.4 ст.190 КК України, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинив ОСОБА_4 , в той час як обвинувальний акт не містить анкетних відомостей обвинуваченого ОСОБА_4 ..

Таким чином, дослідивши всі представлені до суду дані та надавши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам, встановленим нормами ст.291 КПК України, а тому у відповідності до п.3 ч.3 ст.314 КПК України підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 91, 214, 217, 291, 314-317, 369 КПК України, коллегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017220000000071 від 24.01.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 384 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 383 КК України, ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 383, ч.2 ст. 384 КК України, повернути прокурору, який склав обвинувальний акт, для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі суду недоліків.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий Ніколаєнко І.В.

Судді Попрас В.О.

Бородіна Н.М.