Court ruling № 87355583, 03.02.2020, Zaliznychnyi District Court of Lviv City

Справа № 462/5687/19

УХВАЛА

03 лютого 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі судових засідань: Каралюс Т.Р.,

за участі представників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву представника Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про розстрочення виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 листопада 2019 року,

в с т а н о в и в:

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 20.11.2019 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто із Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь ОСОБА_3 64499 гривень середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, без урахування податків та інших обов`язкових платежів, 1016 гривень 25 копійок витрат на правову допомогу та 644 гривні 99 копійок судового збору. В решті вимог відмовлено.

Представник відповідача ЛМКП «Львівтеплоенерго» Негря Г.Ю. звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20.11.2019 року, мотивуючи її тим, що на даний час на підприємстві несприятлива фінансова ситуація, виконавчою службою періодично накладаються арешти на рахунки підприємства, що унеможливлює роботу ЛМКП «Львівтеплоенерго». Збитки підприємства за результатами фінансово-господарської діяльності за 9 місяців 2019 року становлять 183 516 000 грн. Крім цього, пріоритетним для підприємства на даний час є обов`язок з оплати вартості газу, оскільки не сплата матиме наслідком зриву опалювального сезону. Відтак, просить розстрочити виконання рішення суду на один рік д, а саме до 11.01.2021 рівними частинами.

У судовому засіданні представник ЛМКП «Львівтеплоенерго» підтримала заяву про розстрочення виконання рішення суду з наведених у ній підстав.

Представник ОСОБА_3 - адвокат Прімєрова Н.Г. у судовому засіданні пояснила, що у зв`язку із складною фінансовою ситуацією підприємства та можливими наслідками, на які вказує заявник, сторона позивача не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду, однак вважає, що розстрочення на 1 рік необґрунтоване.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали заяви, суд, виходить з такого.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.

Відтак, підставою для розстрочення виконання рішення суду є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення виконання рішення суду допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Як ствердила представник ЛМКП «Львівтеплоенерго» та таке підтверджується долученими до матеріалів заяви документами, збитки підприємства за результатами фінансово-господарської діяльності за 9 місяців 2019 року становлять 183 516 000 гривень.

Крім цього, дебіторська заборгованість контрагентів перед ЛМКП «Львівтеплоенерго», зокрема населення та бюджетних установ, станом на 30.09.2019 р. становить 146 486 000,00 гривень.

Враховуючи наведене, фінансовий стан ЛМКП «Львівтеплоенерго», пріоритетність виплат, зокрема, пріоритет теплопостачання населенню, школам, лікарням тощо, а також те, що представник ОСОБА_3 не заперечила проти розстрочення виконання рішення суду, але в межах двох трьох місяців, суд вважає, що заява ЛМКП «Львівтеплоенерго» підставна.

Згідно ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Разом з тим, враховуючи, що рішення суду спрямоване на захист трудових прав особи та обставини, на які покликається заявник, суд приходить до переконання, що виконання рішення суду слід розстрочити на 3 місяці, а тому заява ЛМКП «Львівтеплоенерго» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 259, 435 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про розстрочення виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 листопада 2019 року задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 листопада 2019 року на три місяці, а саме до 03 травня 2020 року з щомісячними платежами рівними частинами по 21499,67 грн./двадцять одна тисяча чотириста дев`яносто дев`ять гривень шістдесят сім копійок/.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, або у строки та порядку ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.