Court ruling № 87334134, 03.02.2020, Holovanivsk District Court of Kirovohrad Oblast

Справа № 386/407/19

Провадження № 2/386/24/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судово-генетичної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

ОСОБА_2 24.04.2019 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.01.2017 між нею та відповідачем було укладено шлюб, який в подальшому було розірвано та видано свідоцтво про розірвання шлюбу від 13.06.2017. Від спільного проживання сторони мають малолітню дочку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримувати свою дитину. Позивач зазначила, що як їй відомо відповідач аліменти нікому не платить, стягнень за виконавчим документом не проводиться, у шлюб після розлучення з нею не вступав, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків не має. Забезпечити належний рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини їй одній важко, тому вона змушена звернутись до суду. У зв`язку з наведеним, посилаючись на ст.ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України (далі - СК України), позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмір ј частини заробітку (доходів) боржника, але не менше 50% прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку; допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць; судові витрати по справі стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 02.05.2019 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Відповідач 28.05.2019 подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки він не являється біологічним батьком дитини ОСОБА_3 .

Разом з відзивом відповідач подав до суду клопотання про призначення по справі судово-генетичної експертизи з метою встановлення того, чи є він батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Клопотання мотивує тим, що він сумнівається в тому, що він являється біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , тоді як до досягнення повноліття цієї дитини, позивач просить стягнути з нього аліменти.

В судове засідання позивач та його представник ОСОБА_5 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заяви про розгляд справи за їх відсутності чи відкладення розгляду справи не подавали.

Відповідач та його представник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, а також не з`явились до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, заяви про розгляд справи за їх відсутності чи відкладення розгляду справи не подавали.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення по справі судово-генетичної експертизи, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні, виходячи зі слідуючого.

За нормами частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 2 ст. 78, ст. 79 ЦПК України).

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно вимог статті 89 ЦПК України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

В силу ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Пленум Верховного Суду України в п. 11 постанови №3 від 15.05.2006 роз`яснив, що предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Статтею 193 ЦПК України передбачено право відповідача пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, який приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Проаналізувавши вищезазначені норми, суд приходить до висновку, що спір про батьківство, в тому числі оспорювання батьківства, може мати місце при зверненні до суду з відповідним позовом або зустрічним позовом.

Як встановлено судом, відповідач не скористався своїм правом та не пред`явив зустрічний позов до позивача, тоді як предметом первісного позову є стягнення аліментів.

Враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, суд вважає, що підстав для призначення у справі судово-генетичної експертизи не призведе до з`ясування обставин, що мають значення для справи про стягнення аліментів.

За таких обставин клопотання відповідача про призначення судово-генетичної експертизи є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 103, 258-261, 353 ЦПК України, суд -

постановив:

Відмовити повністю в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судово-генетичної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Гарбуз О. С.