Decision № 87273345, 22.01.2020, Izmail City and District Court of Odesa Oblast

Справа № 500/5378/19

Провадження № 2-о/946/6/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за заявою Ізмаїльської міської ради Одеської області, заінтересована особа – Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання спадщини відумерлою, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2019 року заявник звернувся до суду з заявою про визнання спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка залишилась після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відумерлою, свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_1 залишила заповіт, однак заявою від 24.06.2004 року його скасовано. Спадкоємці передбачені ст.ст. 1261-1265 ЦК України відсутні. Із дня смерті ОСОБА_1 пройшло більше року, спадщина ніким не прийнята, а інформація про наявність спадкоємців відсутня, вважають, що дана спадщина може бути визнана відумерлою.

В судове засідання представник заявника не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, на задоволенні заяви наполягав у повному обсязі.

В судове засідання представник заінтересованої особи управління житлово – комунального господарства Ізмаїльської міської ради Одеської області не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №139 від 14.02.2012 року, виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за №67/41 від 19.03.2012 року.

Згідно адресної довідки, ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено актовим записом № 869 від 25.06.2018 року, складеним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Після смерті ОСОБА_1 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить квартира АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК – заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 10.01.1999 року державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2-119, ОСОБА_1 заповіла усе її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право – ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до заповіту, посвідченого 26.02.2004 року державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2/758, ОСОБА_1 заповіла усе її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право – ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 1254 ЦК України - заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 57494744 від 10.09.2019 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_1 від 26.02.2004 року, зареєстрований за № 2/758 скасовано заявою 24.06.2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно листа № 1141/01-16 від 10.09.2019 року, наданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 будь – які заяви від спадкоємців не надходили, спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Судом було встановлено, що разом із ОСОБА_1 на час відкриття спадщини ніхто не мешкав, та з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, що підтверджено інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 57494731 від 10.09.2019 року, наданою Ізмаїльською державною нотаріальною конторою.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємці за законом, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України, після смерті ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до положень ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що спадкоємці за законом та заповітом після смерті ОСОБА_1 відсутні, з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця, сплинуло більше одного року, і за таких підстав заява Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання спадщини відумерлою підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 1277 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 16, 76, 263-265, 334-338 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62), заінтересована особа – Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Одеської області (місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Соборна, 31) про визнання спадщини відумерлою – задовольнити.

Визнати спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка залишилась після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відумерлою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2020 року.

Суддя: О.Я.Присакар