
Справа № 601/951/19
Провадження №2/601/20/2020
У Х В А Л А
27 січня 2020 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого суду Білосевич Г.С.,
з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Почаївської міської ради, міського голови Почаївської міської ради, відділу освіти Почаївської міської ради, опорного закладу Почаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Почаївської міської ради про поновлення строку на оскарження дій, рішень та стягнення невиплаченої заробітної плати, визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати,
встановив:
Вказана справа передана для розгляду головуючій судді Білосевич Г.С. згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями.
27 січня 2020 року суддею Кременецького районного суду Тернопільської області Білосевич Г.С. подано заяву про самовідвід.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно ст. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23: «Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об"єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до частини 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому судді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Розглянувши заяву про відвід судді та проаналізувавши матеріали цивільної справи № 601/951/19, враховуючи те, що 20 серпня 2019 року суддею Білосевич Г.С. винесено рішення, яким позов ОСОБА_2 - задоволено. Під час винесення рішення суддею дана оцінка доказам на які посилається у своїй позовній заяві ОСОБА_1 , зокрема: рішенню виконавчого комітету Почаївської міської ради № 71 від 17.05.2018 року; наказу начальника відділу освіти Почаївської міської ради № 65 від 22.05.2018 року та розпорядженню міського голови Почаївської міської ради № 41 від 11.05.2018 року. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2019 року – залишено без змін. Тому з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у стороннього спостерігача у неупередженості судді, суд вважає, що дану заяву слід задовольнити, а справу передати до канцелярії суду для повторного автоматичного перерозподілу іншому судді.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву судді Кременецького районного суду Тернопільської області Білосевич Галини Степанівни про самовідвід – задоволити.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Почаївської міської ради, міського голови Почаївської міської ради, відділу освіти Почаївської міської ради, опорного закладу Почаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Почаївської міської ради про поновлення строку на оскарження дій, рішень та стягнення невиплаченої заробітної плати, визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати передати до канцелярії суду для повторного автоматичного перерозподілу іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
The court decision No. 87175437, Kremenets District Court of Ternopil Oblast was adopted on 27.01.2020. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 601/951/19. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: