Court ruling № 87107599, 23.01.2020, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

23 січня 2020 року м. Київ № 640/1553/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

За позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 №Ф 31143-17; зобов`язати припинити нарахування податкового боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, відносно ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2019.

До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, адже оскаржувана постанова є виконавчим документом, а оскарження постанови в суді не зупиняє її виконання.

Згідно з приписами статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування фактів та обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій суб`єктом, крім того, суд повинен встановити також ознаки очевидності протиправності рішень чи дій суб`єкта, що прийняв таке рішення чи вчинив ці дії з урахуванням доказів наданих заявником на підтвердження своїх вимог.

Подана заявником заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Оболонським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві 16.12.2019 відкрито виконавче провадження на підставі вимоги № Ф-31143-17, виданого 13.05.2019 Головним управлінням ДПС у м.Києві про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 21 030,90 грн.

Разом з тим суд зауважує, що із змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, що дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також те, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконанням рішення суду. Тобто, заява заявника, подана до суду не містить належного та достатнього обґрунтування з приводу необхідності забезпечення позову, не підтверджена жодними доказами, в тому числі щодо необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав.

Окрім цього, зазначені у заяві про забезпечення позову твердження про очевидність протиправності рішення відповідача, можуть бути встановлені виключно в ході судового розгляду адміністративної справи по суті, при перевірці правомірності спірного рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд наголошує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.

Натомість, вжиття заходів та забезпечення позову, в даному випадку, може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність спірних рішень, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Враховуючи вищевикладене, у забезпеченні позову належить відмовити.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій