Court ruling № 87013349, 16.01.2020, Kamiansko-Dniprovsky District Court of Zaporizhzhia Oblast

Справа № 318/542/19

Номер провадження №1-кп/318/37/2020

У Х В А Л А

16.01.2020м. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Васильченка В.В.; секретар судового засідання - Крук О.В.; за участю: прокурорів - Ковальова С.В., Чернова В.В., обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисниці Шипілової С.В. ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кам`янсько-Дніпровського відділення Енергодарської місцевої прокуратури в Запорізькій області звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , зазначаючи, що 15 січня 2019 року приблизно о 03 год. 00 хв., останній, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, на автомобілі «Opel Astra», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням останнього, прибули до магазину ТОВ «Мобіжук», який розташований за адресою: Запорізька обл., Кам`янсько-Дніпровський р-н, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Гоголя, 2. Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , реалізуючи сумісний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, підійшли до тильної сторони приміщення магазину та шляхом пошкодження кабелю відключили систему відеоспостереження, після чого за допомогою невстановленого досудовим слідством предмету, пошкодили металеву стінку та проникли до приміщення вищевказаного магазину звідки таємно викрали майно на загальну суму 202009,6 грн., що в 100 раз і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим завдали значну матеріальну шкоду ТОВ «Мобіжук». Після чого на вищевказаному автомобілі зникли з місця вчинення злочину.

Підставою клопотання є те, що в діях ОСОБА_2 містяться ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України - необхідність запобігти спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, необхідність запобігання спробам незаконно впливати на свідків, необхідність запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисниця Шипілова С.В., заперечували щодо заявленого клопотання, просила суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у період з 21:00 год. по 06:00 год.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Петрова В.В. від 18.01.2019 року був оголошений у розшук, тривалий час переховувався від органів досудового слідства та був затриманий 20.11.2019 року на підставі ухвали від 03.09.2019 року. Ухвалою суду від 06.12.2019 року стосовно ОСОБА_2 було застовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 діб, а саме, з 06 грудня 2019 року до 19 січня 2020 року.

Суд враховує вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, те що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який ч.3 ст.185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, те, що він раніше був засуджений за скоєння корисливого злочину, судимість за який не погашена, існує загрозу незаконного впливу на недопитаних свідків і потерпілого, його вік та стан здоров`я (обвинувачений не є неповнолітнім чи особою похилого віку, його стан здоров`я дозволяє перебувати йому в умовах слідчого ізолятору), міцність соціальних зв`язків , відсутність постійного джерела доходів, місця роботи та офіційного місця працевлаштування, даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу не встановлено.

З огляду на зазначене, доводи, викладені в клопотанні обвинуваченого, в т.ч. про наявність у нього соціальних зв`язків, його позитивної громадської характеристики та про поганий стан здоров`я матері ОСОБА_4 , не спростовують доводів прокурора з приводу того, що існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення та спроба переховуватися від суду, а отже, вбачається за доцільне застосований до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без мін.

Такий висновок суду не суперечить як національному законодавству, так і практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якою допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків (рішення у справах «Смірнов проти Росії» від 24 липня 2003 року; «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року; «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Летельєр проти Франції» від 26 червня 1991 року та ін.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).

Разом з цим, суд звертає увагу на ті обставини, що ОСОБА_2 вину не визнає, вказуючи на те, що він не приймав участі в інкримінованому йому злочині, що в кореляції з принципом невинуватості, дає підстави зважати на його запевнення в тому, що він не має намірів ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду, а тому вважає, що ризик настання наслідків про які у своєму клопотанні зазначає прокурор не є таким значним, щоб обрати обвинуваченому максимальний строк тримання у тому обсязі про який просить прокурор, а отже з врахування передбаченого п.21 ч.1 ст.7 КПК України принципу розумності строків, вважає що клопотання слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.315, 372, 392, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 діб, а саме, з 19 січня 2020 року до 04 березня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 7 протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В. В. Васильченко