Court ruling № 86992698, 17.01.2020, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 січня 2020 р. Справа № 160/365/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Рубін-92» до Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування розрахунку та постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Рубін-92» до Державної служби з безпеки на транспорті в якому позивач просить:

розрахунок плати за проїзд № 0015919 від 07.11.2019 року - визнати протиправним та скасувати;

постанову «про застосування адміністративно-господарського штрафу» №148488 від 19.12.2019 року - визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з тим, 06.06.2018 Великою палатою Верховного Суду ухвалено постанову у адміністративній справі № 820/1203/17, в якій висловлено правову позицію, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Спір про стягнення з перевізника плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, розрахунок від 07.11.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів є доказом, підставою для стягнення у порядку господарського (цивільного) судочинства. Аргументи позивача проти цього доказу, повинні розглядатися належним судом у разі пред`явлення відповідно позову про стягнення цієї плати.

Складання Укртрансбезпекою розрахунку плати за проїзд, є нічим іншим як розрахунок майбутнього позову, розгляд якого повинен відбуватися за правилами господарського чи цивільного судочинства.

Сам по собі розрахунок не породжує для позивача будь-яких обов`язків, він не є рішення суб`єкта владних повноважень, за яким виникають негативні наслідки для особи, а тому не підпадає під визначення рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд виходить з того, що оскільки правовідносини зі стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування є цивільно-правовими, то і дії однієї зі сторін щодо формування доказів на обґрунтування своєї позиції можуть бути заперечені лише під час розгляду справи в порядку господарського (цивільного) судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування розрахунку № 0015919 від 07.11.2019 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суддя відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

Велика Палата Верховного Суду у згаданій постанові від 08.08.2018 у справі №820/1203/17 зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто, як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

На підставі вищезазначеного, керуючись п.1 ч.1 ст.170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №160/918/20 в частині позовних вимог Приватного підприємства «Рубін-92» до Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагового транспортного засобу № 0015919 від 07.11.2019 року.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Єфанова