Court ruling № 86985085, 16.01.2020, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

16 січня 2020 р. Справа №200/11259/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради «Жилкомплекс» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу та за зустрічним позовом Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради «Жилкомплекс» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходиться зазначена адміністративна справа.

18 жовтня 2019 року від Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради “Жилкомплекс” на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява, згідно якої заявник просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення від 12.10.2016 № 0001141302, № 0001131302, № 0001351401, №0001121301, прийняті Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на підставі акту перевірки № 604/05 – 19 – 14 – 01/ 32035610 від 16.09.2016.

14 січня 2020 року від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та у разі відмови відкладення на іншу дату.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання в частині відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з наведених у них мотивів, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту поданого клопотання, представник відповідача обґрунтовує поважність причин неявки та підстави для відкладення судового засідання не можливістю з`явитись в судове засідання через участь у судових засіданнях в судах м. Маріуполя в інших справах, не надавши доказів, які підтверджують зазначені обставини.

Отже, на думку суду, наведені у клопотанні мотиви не можуть вважатись поважними причинами та підставою для відкладення судового засідання, а тому подане клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

Сторони в судове засідання, призначене на 16 січня 2020 року, не прибули, про дату, час та місце проведення останнього були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

16.01.2020 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Згідно з частиною 1 статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

Додатково дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без розгляду.

Так, ст. 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Згідно з ст. 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Статтею 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, подання адвокатом адміністративного позову є професійним правом адвоката, у зв`язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги.

Частиною третьою статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.4 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Отже, для представництва особи в адміністративній справі адвокат повинен мати або ордер або довіреність, при цьому, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Таким чином, повноваження адвоката, зокрема, стосовно підписання адміністративного позову, повинно підтверджуватись домовленістю сторін саме у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень. При цьому, право підпису адміністративного позову є виключним правом позивача, яке повинно надаватись представнику шляхом окремого визначення даної дії у договорі.

З наданого до суду зустрічного адміністративного позову вбачається, що він підписаний адвокатом Мироненко О.В., на підтвердження повноважень якого до позову додана копія Договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.10.2019.

Відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.10.2019 для виконання зобов`язань за цим Договором адвокат, як представник позивача має право складати необхідні для виконання Договору процесуальні документи, запити, заяви, скарги, претензії.

Аналізуючи вказані положення договору суд дійшов висновку, що положення Договору, якими визначено права представника, не містять права адвоката на підписання позовної заяви, а право на складання позову не обумовлює собою наявність права у представника на підписання від імені позивача позовної заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити без розгляду зустрічний адміністративний позов у зв`язку з тим, що він підписаний особою, яка не має право його підписувати.

Керуючись статтями 177, 178, 240, 243, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення судового розгляду - відмовити.

Зустрічний позов Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради “Жилкомплекс” до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасувня податкових повідомленнь – рішеннь від 12.10.2016 № 0001141302, № 0001131302, № 0001351401, №0001121301, прийнятих Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на підставі акту перевірки № 604/05 – 19 – 14 – 01/ 32035610 від 16.09.2016, – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Повний текст ухвали складений 16.01.2020.

Суддя С.В. Ушенко