Court ruling № 86966917, 17.01.2020, Kyivskyi District Court of Odesa City

_____________________ Справа № 947/722/20

Провадження № 2-н/947/64/20

УХВАЛА

17.01.2020 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Одесаобленерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію, трьох відсотків річних від простроченої суми, інфляційних витрат та витрат по сплаті судового збору,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2020 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява Акціонерного товариства «Одесаобленерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію, трьох відсотків річних від простроченої суми, інфляційних витрат та витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Заявник на виконання вказаної норми закону, надано до заяви платіжне доручення №10203032 від 14.01.2020 року про сплату судового збору у розмірі 210 грн. 20 коп.

У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Крім того, відповідно до пункту 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Надане до суду заявником платіжне доручення, не містить ані підпису відповідальної особи банку, ким було сформовано і видане платіжне доручення, не скріплено печаткою установи банку, не містить інформації і підтвердження що надане платіжне доручення було створено, як електронний документ, оскільки не містить жодних реквізитів про такі дії.

На підставі викладеного суд не приймає надане платіжне доручення №10203032 від 14.01.2020 року, як належний доказ сплати судового збору у розмірі 210 грн. 20 коп.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.

Враховуючи те, що заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, суд відмовляє Акціонерному товариству «Одесаобленерго» у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 260, 352, 353 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству «Одесаобленерго» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію, трьох відсотків річних від простроченої суми, інфляційних витрат та витрат по сплаті судового збору.

Роз`яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Калініченко Л. В.