Court ruling № 86905723, 15.01.2020, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15 січня 2020 року Справа № 913/42/20

Провадження №7/913/42/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Тацій О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецька міська друкарня» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 37, ідентифікаційний код 02470780)

до Сєвєродонецької міської ради (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пл. Дружби Народів, 32, ідентифікаційний код 26204220)

про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

Без повідомлення та виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецька міська друкарня» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, в якій заявило позовну вимогу про:

- визнання за ПАТ «Сєвєродонецька міська друкарня» права власності на комплекс будівель та споруд: будівля міської друкарні літ. (А2,а,а1-а5, Пд,п,п1) - 636,0 м2; котельна літ.(Б) - 69,2 м2; бокс літ.(В) - 45,6 м2; бокс літ.(Г,г) - 30,3 м2; склад паперу літ.(Д,д) - 130,7 м2; склад літ.(Ж) - 63,4 м2, який розташований за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 37.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ним власними силами та засобами без належним чином оформлених документів було виконане самочинне будівництво вказаного комплексу будівель та споруд, щодо якого розроблено Технічний паспорт від 27.02.2019 року та під який рішенням Сєвєродонецької міської ради від 04.12.2019 року вирішено передати земельну ділянку, на підставі якого в подальшому укладено договір оренди землі №4412900000050510049 від 06.12.2019 року.

Однак, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.01.2020 року право власності на вказаний комплекс не зареєстровано (суб`єкта права власності не визначено).

При цьому, Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради у листі-відповіді від 11.01.2020 року на запит ПАТ «Сєвєродонецька міська друкарня» було повідомлено про неможливість здійснення реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

У свою чергу ПАТ «Сєвєродонецька міська друкарня» було отримано звіт про проведення технічного обстеження об`єкту, яким встановлено відповідність вимогам надійності та можливості безпечної експлуатації комплексу будівель та споруд.

А тому, зважаючи на необхідність реєстрації права власності на вказаний комплекс та отримання відповідних правовстановлюючих документів, і неможливості оформлення даного права у позасудовому порядку, позивач, керуючись положеннями ст. 376 ЦК України, звернувся до суду з даним позовом про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

З аналізу приписів ст. 56 ГПК України вбачається, що у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник, член виконавчого органу або інша особа, уповноважена діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Так, згідно інформації з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Бєй Сергій Миколайович є керівником Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецька міська друкарня» згідно статуту.

При цьому, позовна заява підписана директором ПАТ «Сєвєродонецька міська друкарня» - С.М. Бєй.

Тобто, має місце невідповідність між посадовим становищем уповноваженої законом особи на підписання від імені юридичної особи позовної заяви, тобто: керівника Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецька міська друкарня» - Бєй Сергія Миколайовича, та посадовим становищем особи, яка підписала позовну заяву - «Директор».

Крім того, у зв`язку з цим, суд звертає увагу на те, що юридична особа, відповідно до ст. 92 ЦК України, набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.

Згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Таким чином, право на представництво юридичної особи пов`язане з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Керівник підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їхнє посадове становище. Повноваження керівників юридичних осіб підтверджується:

а) документами, що посвідчують їхнє посадове чи службове становище. До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду;

б) установчими документами юридичної особи, в яких містяться повноваження посадових чи службових осіб, що беруть участь у справі як представники цих осіб.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язку надання доказів на підтвердження повноважень керівника наведено в ухвалі Верховного Суду від 11.04.2018 по справі №924/977/17.

Також, в силу приписів ч. 5 ст. 65 ГПК України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

До позовної заяви на підтвердження повноважень Бєй С.М. на підписання позовної заяви від імені Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецька міська друкарня» додано копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також статуту товариства, згідно якого як встановлено з витягу з реєстру діє керівник Бєй С.М. та яким можуть бути передбачені межі, порядок та обмеження щодо представництва ним інтересів товариства.

Однак, з врахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.07.2018 року у справі №904/8549/17, вказані документи не можуть бути взяті судом до уваги у якості належних доказів, оскільки не засвідчені у встановленому законом порядку, тобто з порушенням вимог ч. 5 ст. 91 ГПК України, а саме: не містять дати їх засвідчення.

У зв`язку з цим суд зауважує, що до позовної заяви не додано жодного доказу, зокрема, протоколу загальних зборів підприємства про обрання, наказу про призначення Бєй Сергія Миколайовича на посаду «Директора» та/або установчого документу товариства, якими б підтверджувалося відповідне посадове становище Бєй С.М., який підписав позовну заяву, його право діяти на даній посаді від імені підприємства та право представляти інтереси підприємства в суді, у тому числі шляхом звернення з позовною заявою до суду.

Таким чином, з наданих суду матеріалів вбачається, що позовна заява підписана особою, посадове становище якої вказано невірно. При цьому, з огляду на вищевикладене наразі у суду наявні обґрунтовані сумніви щодо наявності у Бєй С.М. права на звернення до суду від імені Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецька міська друкарня» з позовною заявою (її підписання).

Як зазначалося вище, статтею 174 ГПК України передбачено, зокрема, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

А тому суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецька міська друкарня» про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

В той же час, суд вважає необхідним і доцільним довести до відома заявника, що, відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що позовну заяву було повернуто заявникові, заявнику підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні позову до суду. Проте, наразі суд не вирішує питання про повернення судового збору, оскільки в силу вищевикладених положень чинного законодавства повернення судового збору здійснюється за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

При цьому, до суду відповідне клопотання заявника не надходило.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 235 ГПК України, Господарський суд Луганської області -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецька міська друкарня» до Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно від 11.01.2020 № 5 (від 15.01.2020 за вх. № заяви 913/42/20) і додані до неї документи вважати неподаною та повернути заявникові.

Додаток: (тільки заявнику) - позовна заява від 11.01.2020 № 5 (від 15.01.2020 за вх. № заяви 913/42/20) на « 5» аркушах з додатками на « 128» аркушах, у тому числі: квитанція від 08.01.2020 про сплату судового збору у розмірі 2 027,00 грн., всього на « 133» аркушах.

2. Роз`яснити заявнику, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк встановлені ст.ст. 254-256 ГПК України.

Ухвалу суду складено та підписано 15.01.2020 року.

Суддя О.В. Тацій