Court ruling № 86817360, 10.01.2020, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.01.2020 р. Справа№ 914/2679/19

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. розглянув заяву Фізичної особи-підприємця Паламара Володимира Володимировича від 16.12.2019 року (вх. № 36/20 від 09.01.2020р.) про забезпечення позову

у справі № 914/2679/19

за позовом: Фізичної особи-підприємця Паламар Володимира Володимировича, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Компані”, с. Косівець, Львівська область

про: стягнення вартості втраченого вантажу та сплати збитків у розмірі 451 440,60 грн.,

встановив:

у провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Фізичної особи-підприємця Паламар Володимира Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Компані” про стягнення вартості втраченого вантажу та сплати збитків у розмірі 451 440,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 року повернуто Фізичній особі-підприємцю Паламару Володимиру Володимировичу заяву про забезпечення позову (вх. №3550/19 від 20.12.2019 р.). Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.12.2019 року позовну заяву залишено без руху.

09.01.2020 року до суду надійшла заява про забезпечення позову Фізичної особи-підприємця Паламара Володимира Володимировича від 16.12.2019 року (вх. № 36/20 від 09.01.2020р.) про забезпечення позову.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2020 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Долінської О.З. заяву передано для розгляду судді Матвіїву Р.І.

Розглянувши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає про наявність підстав для повернення такої заявнику, враховуючи наступне.

Так, ст. 139 ГПК України встановлено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову. Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, серед іншого, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Суд зазначає про недотримання наведених вище вимог закону щодо змісту і форми заяви, оскільки позивачем не вказано пропозицій щодо зустрічного забезпечення, як вимагається п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Суд також звертає увагу, що на такий недолік було зазначено в ухвалі суду від 23.12.2019 року про повернення заяви про забезпечення позову. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Однак, позивачем не враховано висновків суду, наведених в ухвалі від 23.12.2019 року, та подано повторно заяву про забезпечення позову без усунення недоліків щодо подання пропозицій зустрічного забезпечення.

Законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов`язує особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.

Згідно з ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи встановлені вище обставини недотримання заявником вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, суд зазначає про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову заявнику.

Керуючись ст. ст. 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

заяву Фізичної особи-підприємця Паламара Володимира Володимировича від 16.12.2019 року (вх. № 36/20 від 09.01.2020р.) про забезпечення позову у справі № 914/2679/19 (заява з додатком на 4-ох аркушах) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає апеляційному оскарженню в порядку, встановленому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.