Decision № 867795, 01.03.2007, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" березня 2007 р. Справа № 5/020-07

за позовом

Приватної фірми «Віта», м. Обухів

до

Закритого акціонерного товариства Племінного заводу «Агро-Регіон», с. Чубинське, Бориспільський район

про

стягнення 9100 грн.

за участю представників:

позивача:

Бондарчук О.Б. –дов. від 28.12.2006 р.

відповідача:

Харченко О.О. –дов. від 22.01.2007 року № 12

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватної фірми «Віта»(далі –Позивач) до Закритого акціонерного товариства Племінного заводу «Агро-Регіон»(далі –Відповідач) про стягнення 9100 грн., з яких 7824,60 грн. основний борг, 727,68 грн. пеня, 547 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості в сумі 9100 грн., яка виникла в зв’язку з тим, що останній не розрахувався за поставлений товар.

В судовому засіданні представник позивача надав до суду лист, яким уточнив суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 7824,60 грн. та пеню в розмірі 657,27 грн.

Представник відповідача проти позову не заперечує, позов визнає повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Позивачем по видатковій накладній від 20.09.2006 року № РН-0000234 було поставлено відповідачу товар, а саме Ліпрот СГ-9 (мел.) у кількості 3000 кг на суму 7560 грн., а відповідачем по довіреності від 20.09.2006р. серія ЯММ № 131772 вказаний товар було прийнято.

Позивачем по справі було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000295 від 19.09.2006 року відповідачу до оплати, який включає Ліпрот СГ-9 (мел.) у кількості 3000 кг на суму 7560 грн. та транспортні послуги у кількості 140 км на суму 264,60 грн.

Надання транспортних послуг відповідачу у кількості 140 км на суму 264,60 грн. підтверджується Актом № ОУ-0000069 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.09.2006 року, який підписаний сторонами у справі з проставленням відтисків печаток.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 01.11.2006р. на адресу відповідача було надіслано лист 1/11, згідно з яким останній просить в термін до 03.11.2006 року погасити заборгованість.

08.11.2006 року позивач надіслав відповідачу претензію № 8/11 з вимогою негайного погашення заборгованості у розмірі 7824,60 грн. Вдруге позивач надіслав претензію 29.11.2006 року № 29/11, однак відповідач зазначені претензії залишив без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, в порушення своїх зобов’язань відповідач за поставлений товар та надані транспортні послуги не розрахувався, у зв’язку з чим за останнім, на час розгляду справи, рахується заборгованість на загальну суму 7824,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 7824,60 грн. заборгованості за поставлений товар та надані транспортні послуги.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7824,60 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Позивач посилаючись на ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань пеню в розмірі 0,1% від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 06.12.2006 року по 28.02.2007 року, що за його розрахунком складає 657,27 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Отже, враховуючи вимоги п. 6 ст. 231 ГК України та згідно з правильним арифметичним розрахунком, стягненню підлягає пеня у сумі 153,06 грн., яка нарахована за період з 06.12.2006р. по 28.02.2007р.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Племінного заводу «Агро-Регіон»(08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1, ідентифікаційний номер 32054570) на користь Приватної фірми «Віта»(08700, Київська область, Обухівський район, с. Степок, вул. Корольова, 2, ідентифікаційний номер 20575062) 7824 (сім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 60 коп. заборгованості, 153 (сто п’ятдесят три) грн. 06 коп. пені, 95 (дев’яносто п’ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 111 (сто одинадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя