Court ruling № 86769445, 03.01.2020, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City)

03.01.2020

Справа № 639/9183/19

Провадження № 2/639/550/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відкриття загального позовного провадження у справі

03 січня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Прокуратури Харківської області, Прокуратури Луганської області, Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Луганській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним засудженням, в порядку, встановленому Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2019 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява позивача ОСОБА_1 , який(-а) проживає за адресою: АДРЕСА_1 , позивача ОСОБА_2 , який(-а) проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до відповідачів Прокуратури Харківської області, місцезнаходження: м. Харків, вул. Б. Хмельницького, б. 4, Прокуратури Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, б. 27, Міністерства внутрішніх справ України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Богомольця, б. 10, Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Луганській області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Патризанська, б. 16, Державної казначейської служби України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бастіонна, б. 6, про відшкодування шкоди, завданої незаконним засудженням, в порядку, встановленому Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

В своїй позовній заяві позивачі просять суд:

1. Скасувати Накази Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.2014 року № 1642 о/с та Наказ № 256 о/с начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 24.09.2014 року, якими звільнено майора міліції ОСОБА_2 та старшого лейтенанта ОСОБА_1 з органів МВС у запас збройних сил (з постановленням на військовий облік) за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

2. Визнати недійсним запис про звільнення майора міліції ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 від 24.09.2014 року на підставі Наказу № 256 о/с від 24.09.2014 року та зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, код ЄДРПОУ 08592129 видати новий дублікат трудової книжки з записом про звільнення від 31 липня 2019 року за п.п. «г» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, через скорочення штатів (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» № 730 від 16 вересня 2015 року).

3. Визнати недійсним запис про звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , від 24.09.2014 року на підставі Наказу № 256 о/с від 24.09.2014 року та зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, код ЄДРПОУ 08592129, видати новий дублікат трудової книжки з записом про звільнення від 31 липня 2019 року за п.п. «г» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, через скорочення штатів (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» № 730 від 16 вересня 2015 року).

4. Зарахувати майору міліції ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , період з 17 червня 2014 до 31 липня 2019 року до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу, який враховується при наданні пільг та переваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному страхуванню, в тому числі при призначенні пенсії на пільгових умовах і за вислугу років, при встановленні розмірів місячних ставок (посадових окладів) залежно від тривалості роботи за спеціальністю, а також при виплаті разової винагороди або відсоткових: надбавок за вислугу років.

5. Зарахувати старшому лейтенанту міліції ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 , період з 17 червня 2014 до 31 липня 2019 року до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу, який враховується при наданні пільг та переваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному страхуванню, в тому числі при призначенні пенсії на пільгових умовах і за вислугу років, при встановленні розмірів місячних ставок (посадових окладів) залежно від тривалості роботи за спеціальністю, а також при виплаті разової винагороди або відсоткових надбавок за вислугу років.

6. Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України, код ЄДРПОУ 37567646, з Єдиного казначейського рахунку в установленому законом порядку на користь ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , матеріальну шкоду у розмірі 210 700 (двісті десять тисяч сімсот) грн. 80 коп.

7. Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України, код ЄДРПОУ 37567646, з Єдиного казначейського рахунку в установленому законом порядку на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , матеріальну шкоду у розмірі 167 530 (сто шістдесят сім тисяч п`ятсот тридцять) грн. 50 коп.

8. Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України, код ЄДРПОУ 37567646, з Єдиного казначейського рахунку в установленому законом порядку на користь ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , моральну шкоду у розмірі 1 146 601 (один мільйон сто сорок шість тисяч шістсот одна) грн. 30 коп.

9. Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України, код ЄДРПОУ 37567646, з Єдиного казначейського рахунку в установленому законом порядку на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , моральну шкоду у розмірі 1 323 953 (один мільйон триста двадцять три тисячі дев`ятсот п`ятдесят три) грн. 80 коп.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч.1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 4 КАС України спір може бути переданий на вирішення адміністративного суду, якщо хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статтею 19 КАС України визначено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

За ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

При визначенні юрисдикції справи, перш за все необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач. Наявність у сторони публічно-владних управлінських функцій не відносить таку справу автоматично до справ адміністративної юрисдикції.

Для визначення ознак публічно-правового спору слід встановити, зокрема, наявність матеріально-правових відносин між учасниками спору. Публічно-правовий спір може виникати із конституційних, адміністративних, фінансових та інших правовідносин, зміст яких складає, з одного боку, обов`язок органу публічної адміністрації вчинити певний акт на користь особи і з іншого - право особи вимагати виконання цього обов`язку від органу публічної адміністрації як від носія владних повноважень. Більш того, особа повинна бути переконана у тому, що такі відносини перебувають у стані порушення норми або права.

Спираючись на норми Конституції, як норми прямої дії, якими визначено зміст прав та свобод, особа має можливість вимагати від держави в особі органів публічної адміністрації належної організації та безпосереднього виконання кореспондуючих обов`язків.

При цьому, не будь-яке порушення суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків кореспондує праву особи вимагати його припинення. Право на захист (задоволення позову) у особи - позивача в межах публічного охоронного відношення виникне за двох умов. По-перше, слід встановити обов`язок органу влади вчинити певну дію (прийняти рішення). По-друге, має бути доведено правову заінтересованість особи у виконанні цього обов`язку саме на її користь. Отже, закон має гарантувати особі право вимагати від органу публічної адміністрації виконання певного обов`язку на свою користь.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.

Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Разом з цим, до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та інше.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Великої палати Верховного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 815/6096/17 (К/9901/49528/18).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач ОСОБА_2 на момент фактичного затримання 17 червня 2014 року працював на посаді начальника сектору дільничих інспекторів міліції Рубіжанського МВ ГУ МВС України в Луганській області, мав спеціальне звання майора міліції. Позивач ОСОБА_1 працював дільничим інспектором Рубіжанського МВ ГУ МВС України в Луганській області, мав спеціальне звання старшого лейтенанта. Вказані посади відносяться до категорії публічної служби.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки позивачі по справі працювали на публічній службі, а отже вимоги про скасування Наказа Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.2014 року № 1642 о/с та Наказ № 256 о/с начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 24.09.2014 року про звільнення позивачів з роботи, визнання недійсним записів про звільнення позивачів та зарахуванням позивачам періоду з 17 червня 2014 року по 31 липня 2019 року до загального трудового стажу мають ознаки публічно-правового спору, та вони не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і відносяться до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.2-5 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявнику не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

В частині 1 ст. 20 КАС України визначено перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Вказаний перелік є вичерпний та в ньому не міститься позовних заяв про оскарження дії суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 20 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Отже, позивачам необхідно звернутися з вказаними вимогами до окружного адміністративного суду з дотриманням правил підсудності.

Що стосується вимог позивачів про стягнення матеріальної та моральної шкоди, то вказані позовні вимоги повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Позовна заява подана з додержанням вимог ст. ст. 175-177 ЦПК України.

Справа підсудна Жовтневому районному суду м. Харкова.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України передбачено при постановленні ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вирішення питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись справа.

Дослідивши матеріали позовної заяви, враховуючи вказані у ст. 274 ЦПК України обставини, суд приходить до висновку, що вищезазначена позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 19, 27-30, ч. 5 ст. 128, 175-178, 187, 190, 191, 274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Прокуратури Харківської області, Прокуратури Луганської області, Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Луганській області, Державної казначейської служби України в частині вимог про скасування Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.2014 року № 1642 о/с та Наказу № 256 о/с начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 24.09.2014 року про звільнення позивачів з роботи, визнання недійсним записів про звільнення позивачів та зарахуванням позивачам періоду з 17 червня 2014 року по 31 липня 2019 року до загального трудового стажу – відмовити.

Роз`яснити позивачам, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції окружного адміністративного суду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Прокуратури Харківської області, Прокуратури Луганської області, Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Луганській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним засудженням, в порядку, встановленому Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Призначити підготовче судове засідання на 28.01.2020 року о 14.00 год. в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова, кабінет 23.

Повідомити учасників справи про підготовче судове засідання.

Запропонувати відповідачу у 15-денний строк з дня вручення даної ухвали надіслати одночасно:

-суду – відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

-позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам – копію відзиву та доданих до нього документів.

-відзив повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити справу за наявними матеріалами.

Роз`яснити відповідачу, що він має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, тобто у 15-денний строк з дня вручення даної ухвали.

Запропонувати позивачу подати відповідь на відзив, а відповідачу заперечення у строк десять днів з дня вручення відзиву чи відповіді на відзив.

Відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам, встановленим ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України для відзиву.

Інформацію щодо справи, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за адресою: http://jv.hr.court.gov.ua/sud2012/

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 03.01.2020 року.

Суддя В. В. Труханович