Decision № 8673821, 24.03.2010, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р. Справа № 61/46-10

вх. № 1020/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Скрипникова М.А., за довіреністю №5 від 04.01.2010р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Акціонерно-комерційного банку "Золоті ворота", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва", Харківська область, Зміївський район, с. Тимченки

про стягнення 2336667,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - АКБ "Золоті ворота", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Агрофірма "Діброва" про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2336667,53 грн., з яких : 1760000,00грн. - сума простроченого кредиту; 443290,90грн. - сума прострочених відсотків; 111058,96грн.- пеня по простроченому кредиту; 22317,67грн. - пеня по простроченим відсоткам. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 24.03.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які долучаються судом до справи.

Представник відповідача в судове заідання, призначене на 24.03.2010р., не з"явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення , яке долучено судом до матеріалів справи (арк.спр.32).

Присутній в судовому засіданні 24.03.2010 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 03.03.2010 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

29.05.2008року між АКБ "Золоті ворота" (позивач по справі) та ТОВ "Агрофірма "Діброва" (відповідач по справі) було укладено договір №299 на кредитну лінію (відновлювальну), з урахуванням змін, внесених договором про зміни №1 від 19.06.2008р., договором про зміни №2 від 30.09.2008р., договором про зміни №3 від 25.02.2009р., договором про зміни №4 від 28.05.2009р., договором про зміни №5 від 29.05.2009р., відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 1760000,00грн., а відповідач зобов"язався повернути кредит у строк 25.11.2009р. за графіком: 25.08.2009р. - 250000,00грн.; 25.09.2009р. - 500000,00грн.; 26.10.2009р. - 500000,00грн.; 25.11.2009р. - 510000,00грн. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 32,5% річних на визначених договором умовах.

Згідно п.5.2.1 кредитного договору відповідач зобов"язаний здійснити погашення кредиту , сплату процентів, комісійної винагороди в повному обсязі в порядку та на умовах , передбачених договором.

Відповідно до п.5.2.5 кредитного договору відповідач зобов"язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти , комісійну винагороду та неустойку незалежно від настання строку виконання зобов"язання , зокрема , у випадках невиконання відповідачем своїх зобов"язань з повернення кредиту або сплати процентів, комісійної винагороди.

Згідно з п.5.3.1 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту і сплати процентів , неустойки та відшкодування інших збитків , заподіяних неналежним виконанням зобов"язань з повернення кредиту або сплати процентів, комісійної винагороди.

Відповідно до п.5.2.4 кредитного договору , відповідач зобов"язаний виконувати вимоги банку згідно з п.5.3.1 договору протягом 5 днів з дня їх пред"явлення.

Пунктом 6.1.1 кредитного договору передбачено , що у випадку порушення строку повернення кредиту , передбаченого п.1.1 договору , та/або строків сплати процентів, комісій, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідач, свої зобов"язання за договором №299 на кредитну лінію (відновлювальну) від 29.05.2008р., щодо повернення кредиту та сплати процентів в строки передбачені договором, не виконав.

20.01.2010р. позивач , звернувся до відповідача з вимогою повернути заборгованість у 5-ти денний строк.

Відповідач отримав вказану вимогу 20.01.2010р., про що свідчить підпис повноважного представника відповідача Кулі С.І., але залишив її без виконання.

Так, станом на момент подачі позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем за договором №299 на кредитну лінію (відновлювальну) від 29.05.2008р. складає 2336667,53 грн., з яких: 1760000,00грн. - сума простроченого кредиту; 443290,90грн. - сума прострочених відсотків; 111058,96грн.- пеня по простроченому кредиту; 22317,67грн. - пеня по простроченим відсоткам.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог АКБ "Золоті ворота" щодо стягнення з відповідача 1760000,00грн. - суми простроченого кредиту грн. та 443290,90грн. - суми прострочених відсотків.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 6.1.1 кредитного договору передбачено , що у випадку порушення строку повернення кредиту , передбаченого п.1.1 договору , та/або строків сплати процентів, комісій, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

За прострочення виконання зобов’язання (порушення строку сплати кредиту) позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 111058,96грн.- пеня по простроченому кредиту; 22317,67грн. - пеня по простроченим відсоткам.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на всю суму заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 111058,96грн.- пеня по простроченому кредиту; 22317,67грн. - пеня по простроченим відсоткам, розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

З огляду на вказане, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2336667,53 грн., з яких: 1760000,00грн. - сума простроченого кредиту; 443290,90грн. - сума прострочених відсотків; 111058,96грн.- пеня по простроченому кредиту; 22317,67грн. - пеня по простроченим відсоткам, обґрунтованими, доведеними та такими , що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, витрати по оплаті державного мита у сумі 23366,67 грн. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 232 та 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва" (63413, Харківська область , Зміївський район, с.Тимченки, вул.Миру, 21-В, код ЄДРПОУ 33143671, п/р 260033017986 в АКБ "Золоті ворота") на користь Акціонерно - комерційного банку "Золоті ворота" (61166, м.Харків, пр.Леніна, 36, р.№29090010007986 в АКБ "Золоті ворота", код банку 351931, код ЄДРПОУ 20015529) - 2336667,53 грн., з яких: 1760000,00грн. - сума простроченого кредиту; 443290,90грн. - сума прострочених відсотків; 111058,96грн.- пеня по простроченому кредиту; 22317,67грн. - пеня по простроченим відсоткам, а також державне мито у сумі 23366,67 грн. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 25.03.2010р.

Справа №61/46-10.