Decision № 86612907, 13.12.2019, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2229/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.

за участю

позивача - ОСОБА_1 Р ОСОБА_2

представника відповідачів - Кімлач А.В.

представника третьої особи - Корецького А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Новотроїцька селищна рада про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів,

встановив:

ОСОБА_3 ( далі - позивач, ОСОБА_3 ) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області ( далі - відповідач-1, Управління ДАБІ у Херсонській області), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач-2, ДАБІ України), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.10.2018 р.

- скасувати постанову від 18.10.2018 р. № 1021-01-51/98 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8 500 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 05.11.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, призначено судове засідання на 30.11.2018 року. Щодо інших позовних вимог, то ухвалою суду від 05.11.2018 р. позовну заяву у цій частині повернуто позивачу у зв`язку з порушенням правил підсудності.

Протокольною ухвалою суду від 30.11.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 17.12.2018 р. о 13.30 год.

Ухвалою суду від 17.12.2018 р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням за результатом розгляду апеляційної скарги на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 р. у справі № 540/2229/18.

Протокольною ухвалою суду від 13.02.2019 р. поновлено провадження у справі, залучено до участі у справі Новотроїцьку селищну раду Херсонської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ( далі - третя особа, Новотроїцька селищна рада), вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.03.2019 р.

Протокольною ухвалою суду від 13.03.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.04.2019 р.

Ухвалою суду від 11.04.2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням за результатом розгляду касаційної скарги на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 р. у справі № 540/2229/18.

Ухвалою суду від 28.11.2019 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 06.12.2019 року.

Ухвалою суду від 06.12.2019 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.2019 р.

В судовому засіданні 13.12.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваний припис головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Херсонській області Жуковцем С.В. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки складений за результатами позапланової перевірки, яка проведена без належної підстави. Зокрема, позивач зазначає, що підставою проведення спірної перевірки є звернення Новотроїцької селищної ради від 25.07.2018 р. № 02/16- 756. Однак, позивачу не зрозуміло, які саме права Новотроїцької селищної ради, а тим паче, що стосуються компетенції Управління ДАБІ у Херсонській області, порушені позивачем, оскільки рішенням виконавчого комітету Новотроїцької селищної ради від 22.06.2017р. №130 надано дозвіл позивачу "на благоустрій території прилягаючої до приватної квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: укладення перед балконом плит, на які була встановлена металева конструкція - сходи, що є тимчасовою спорудою та встановлена для можливості виходу на вулицю безпосередньо з балкону. Позивач також вважає, що складений за результатами перевірки акт не відповідає вимогам законодавства, а саме, затвердженій формі що міститься у додатку 4 до Порядку, а зміст оскаржуваного припису не містить конкретного порушення, яке повинен усунути позивач. Крім того, позивач вказує, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Херсонській області Жуковцем С. В. за адресою перевірки не встановлено жодного конкретного порушення норм будівельного законодавства України, оскільки у документах, складених за результатами перевірки суть порушення полягає у тому, що виконано будівельні роботи з реконструкції кв. № 14 житлового будинку по АДРЕСА_3 під магазин без права на їх виконання, що є порушенням ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Проте, за позицією позивача, в жодному з документів не зазначено, які саме роботи були проведені, що саме було змінено у квартирі за адресою перевірки. Позивач також не погоджується з твердженням головного інспектора Управління ДАБІ у Херсонській області, що квартира реконструйована під магазин, оскільки квартира є житловим приміщенням, в якому проживає та зареєстрований позивач. Жодних об`єктивних обставин, які б давали підстави стверджувати, що у квартирі відбувались будівельні роботи, які змінили її функціональне призначення з житлового приміщення на магазин, у документах складених за результатами перевірки, не зазначено та такі обставини фактично відсутні. При цьому, позивач звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406, статі 152 ЖК виконання будь яких робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, в тому числі заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних блоків не потребують документів, що дають право на їх виконання.

27.11.2019 р. відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що оскаржуваний припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.10.2018 року з вимогою привести об`єкт у відповідність до містобудівного законодавства (отримати право на виконання будівельних робіт) у термін до 05.12.2018 р. є правомірним. Щодо проведення позапланової перевірки відносно позивача, то представник відповідача-1 вказує, що відповідно до пункту 7 Порядок № 553, однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, тому лист Новотроїцької селищної ради від 25.07.2018 № 02/16-756 про те, що позивачем споруджений окремий вихід з квартири, який виведений через балкон та продовжений сходами до пішохідної доріжки без отримання дозволу згідно Закону України № 3038-УІ став підставою для прийняття Управлінням ДАБІ у Херсонській області наказу та направлення про проведення планового (позапланового) заходу на об`єкті ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 . В ході проведення позапланової перевірки у присутності ОСОБА_3 , посадовою особою Управлінням ДАБІ у Херсонській області встановлено, що позивачем проведено реконструкцію об`єкта нерухомості з квартири під магазин продовольчих товарів, з влаштуванням сходів, що розташовані за межею квартири АДРЕСА_4 , про що складено акт № 262 від 04.10.2018 про порушення позивачем ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-УІ. З огляду на викладені обставини, відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач-2 не скористався правом надати суду відзив на позов.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_4 .

30.07.2018 р. Управління ДАБІ у Херсонській області отримало від Новотроїцької селищної ради лист від 27.07.2018 р. за вих.. № 02/16-756 з проханням провести перевірку житлової квартири АДРЕСА_4 з приводу належного виконання вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності та благоустрою населених пунктів, оскільки гр.. ОСОБА_3 , всупереч чинного законодавства споруджений окремий вихід з даної квартири, який виведений через балкон, та продовжений сходами до пішохідної доріжки, без отримання належного дозволу згідно Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності ".

01.08.2018 р. начальником Управління ДАБІ у Херсонській області видано наказ № 265-п, яким відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі листа Новотроїцької селищної ради від 25. 07.2018 № 02/16-756 наказано провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: " Реконструкція квартири АДРЕСА_4 , замовник: Островський ОСОБА_4 .Я., предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил.

01.08.2018 р. начальником Управління ДАБІ у Херсонській області оформлено направлення за № 265, згідно якому направляється головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Херсонській області Жуковець С. В. для здійснення позапланової перевірки на об`єкті - " Реконструкція квартири АДРЕСА_4 щодо дотримання суб`єктом містобудування Островським Р.Я. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Управління ДАБІ у Херсонській області № 265-п від 01.08.2018 р. та пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 563, лист Новотроїцької селищної ради від 25.07.2018 № 02/16-756. . Строк дії направлення з 27 вересня 2018 року по 10 жовтня 2018 року.

04.10.2018 р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Херсонській області Жуковець С. у присутності ОСОБА_3 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил суб`єктом містобудування ОСОБА_3 . на об`єкті - " Реконструкція квартири АДРЕСА_4 , за результатами якої складено акт № 262 ( далі акт перевірки), який підписаний ОСОБА_3 із зауваженнями.

Висновком вказаного акту є порушення Островським Р.Я. ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яке відповідно до розділу VI " Опис виявлених порушень" акту перевірки ґрунтується на тому, що станом на 04.10.2018 р. гр. ОСОБА_3 виконав будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_4 без права їх виконання.

04.10.2018 р. на підставі вказаного висновку акту перевірки, відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Херсонській області Жуковець С. складено, зокрема, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою: привести об`єкт у відповідність до містобудівного законодавства (отримати право на виконання будівельних робіт) у термін до 05.12.2018 р. внаслідок встановленої під час проведення позапланової перевірки встановлено проведення ОСОБА_3 реконструкції об`єкта нерухомості з квартири під магазин без права на їх виконання, що є порушенням ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Не погоджуючись з вказаним приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.10.2018 р., позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує про наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3038-VI), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок) і Переліком об`єктів, будівництво яких здійснюється після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (далі - Перелік), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Як встановлено судом предметом спору у даній справі є правомірність проведеної перевірки і, як наслідок, прийнятий за її результатами оскаржуваний припис.

Щодо правомірності проведення відповідачем позапланової перевірки ОСОБА_3 з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил суб`єктом містобудування, то суд вказує про таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Пунктом 9-1 Розділу V Прикінцеві положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктами 1, 3, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

В розумінні частини першої та другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

Приписи пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 дублюють положення ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та визначають, що підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, необхідною умовою для здійснення відповідачем перевірки є наявність підстав для проведення перевірки, що визначені ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 7 Порядку № 553.

Дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо встановлених обмежень щодо призначення перевірки є обов`язковою передумовою для реалізації контролюючим органом права на проведення перевірки.

Як зазначалось вище, підставою для проведення відповідачем позапланової перевірки гр.. ОСОБА_3 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності слугувало звернення Новотроїцької селищної ради від 25.07.2018 р.

Приписами норм ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 7 Порядку № 553 звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності може бути підставою для проведення позапланової перевірки.

Як вбачається зі змісту листа Новотроїцької селищної ради, то підставою такого звернення є спорудження гр.. ОСОБА_3 , всупереч чинного законодавства та без отримання належного дозволу згідно Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності " окремого виходу з квартири, який виведений через балкон, та продовжений сходами до пішохідної доріжки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача законних підстав для призначення спірної перевірки позивача.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з положеннями пунктів 12, 13 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 16-20 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Як встановлено судом, позапланова перевірка позивача була проведена за його участю, що підтверджується підписом на акті перевірки та текстом зауважень позивача до змісту акту перевірки.

Вказані обставини не заперечувались позивачем під час розгляду справи, тому є визнаними відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України.

Щодо позиції позивача про те, що акт перевірки не відповідає пункту 23 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 р. № 698, то суд вважає її помилковою, оскільки пунктом 1 та підпунктом 1 пункту 3 вказаного Порядку передбачено, що цей Порядок визначає механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, а основними завданнями нагляду є виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Натомість дані спірні правовідносини регулюються іншим нормативно-правовим актом, а саме, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Що ж стосується безпосередньо виявлених відповідачем на об`єкті перевірки правопорушень, то суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначалось вище, актом перевірки зафіксовано порушення позивачем пункту 1 частини 1 ст. 34 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності", яке полягає у виконані будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_4 без права їх виконання.

При цьому, відповідачем до матеріалів справи долучено електронний доказ - DVD диск, який містить фото об`єкту перевірки (Photo 0754 смт. Новотроїцьке, Херсонська область, вул. Соборна, 83, від 04.10.2018), на якому вбачається, що з квартири через балкон виведений окремий вихід та продовжений металевими сходами. При цьому, з обох сторін міститься вивіска "М`ясна лавка" та режим роботи.

В судовому засіданні представник відповідача-1 пояснила, що вказаним фото підтверджується факт проведення ОСОБА_3 реконструкції об`єкта нерухомості з квартири під магазин продовольчих товарів, з влаштуванням сходів, які розташовані за межею квартири АДРЕСА_4 , та відповідно змінюють геометричні розміри квартири (магазину) та не можуть вважатися тимчасовою спорудою у розумінні Закону України 3038-УІ.

За позицією позивача, висловленою у розділі VIII акту перевірки, а також підтриманою в ході розгляду справи, будівельні роботи, зокрема, у квартирі АДРЕСА_4 , він не проводив оскільки входом слугує дверний проріз на балкон, що відповідає технічному паспорту. Несучі стіни не зачіпав. З двору встановлені тимчасові металеві сходинки навісні на що є дозвіл селищної ради.

При цьому, до матеріалів справи позивачем надано копію технічного паспорту квартири, виготовленого 23.11.2018 р., та копію акту від 19.11.2018 р., складену інженером по ТІНІ ТК, які за позицією позивача підтверджують факт того, що у квартирі АДРЕСА_4 проведено перепланування без втручання в конструкцію несучих стін, що відповідно до абз. 1 п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 не є реконструкцією.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам сторін, суд враховує наступне.

Відповідно до 1 частини першої статті 34 Закону України № 3038-УІ замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд визначено у статі 32 Закону України № 3038-УІ, зокрема, частиною 8 цієї статті передбачено, під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Так, пунктами 2 та 5 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року, встановлено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту. Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Поняття реконструкції визначено пп. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", діючий на момент прийняття оскаржуваних рішень, як перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Детальніше вказане поняття трактується у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 17.05.2005 № 76,зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207.

Зокрема, реконструкція жилого будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог.

Перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Отже, термін "реконструкція" є узагальнюючим та охоплює комплекс будівельних робіт з перебудови, складовими частинами якого виступають перепланування та переобладнання житла.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що роботи позивача з перебудови квартири шляхом облаштування окремого входу через балкон продовжений металевими сходами та зміненою функціонального призначення житлового приміщення з квартири на магазин, підпадають під поняття "реконструкція".

Крім того, суд вказує, що згідно п 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 17.05.2005 № 76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Натомість, в ході розгляду справи судом встановлено, що згідно протоколу Новотроїцької селищної ради про адміністративне правопорушення за ст. 150 КУпАП від 08.08.2018 р. ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил користування жилими приміщеннями , розташованими за адресою за адресою АДРЕСА_2 , з яким позивач погодився.

Крім того, постановою адміністративної комісії при виконкомі Новотроїцької селищної ради № 74 у справі про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_3 за ст. 150 КУпАП від 09.10.2018 року встановлено, що ОСОБА_3 здійснював комерційну діяльність в житловій квартирі без переведення її в нежитлову, чим порушив правила користування житловими приміщеннями, а саме вчинив правопорушення передбачене ст. 150 КУпАП " Порушення правил користування жилими будинками і житловими приміщеннями".

Щодо доводу позивача про отримання ним від виконкому Новотроїцької селищної ради дозволу на виконання робіт з дообладнання металевих сходів, то відповідно до рішення виконавчого комітету Новотроїцької селищної ради від 22.06.2018 року № 130 ОСОБА_3 надано дозвіл виключно на благоустрій території прилягаючої до приватної квартири в житловому будинку за адресою : АДРЕСА_2 , а саме : укладання плит перед балконом.

Натомість, ні на момент проведення спірної перевірки, ні в подальшому виконком Новотроїцької селищної ради не надав ОСОБА_3 дозволу на виконання робіт з дообладнання металевих сходів до квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується копією рішення виконкому Новотроїцької селищної ради від 05.11.2018 року № 212 "Про відмову у наданні дозволу на порушення елементів благоустрою".

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, які спрямовані на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначає Закон України " Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV.

Статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Врахувавши вимоги зазначених нормативно правових актів, суд дійшов висновку про те, що позивач міг здійснювати реконструкцію квартири тільки після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проте він цього не зробив.

При цьому, посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406, якою затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, зокрема, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), на думку суду не спростовують вищевказаний висновок, оскільки у межах даних спірних правовідносин має місце зміна функціонального призначення житлового приміщення, а лише роботи з переобладнання та перепланування жилого приміщення, як це стверджує позивач.

Згідно з положеннями підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис від 04.10.2018 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою: привести об`єкт у відповідність до містобудівного законодавства (отримати право на виконання будівельних робіт) у термін до 05.12.2018 р. внаслідок встановленої під час проведення позапланової перевірки встановлено проведення ОСОБА_3 реконструкції об`єкта нерухомості з квартири під магазин без права на їх виконання, що є порушенням ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийнятий відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому є правомірним.

Стосовно інших посилань відзиву/ позову, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатніх доказів на підтвердження правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 73 -78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (місцезнаходження 73000, м. Херсон, вул. Кременчуцька, буд. 69), Державної архітектурно – будівельної інспекції України (місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів - відмовити

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 грудня 2019 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 109010000