Court ruling № 86586526, 24.12.2019, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

24 грудня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/5100/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2019 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису від 29.10.2019 №ПЛ/168/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25.11.2019 №ПЛ4822/168/АВ/П/ТД-ФС.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення адміністративного позову, а саме позивач просить зупинити дію постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 25.11.2019 №ПЛ4822/168/АВ/П/ТД-ФС до вирішення справи по суті.

В обґрунтування даної заяви позивач зазначив, що незастосування такого заходу ускладнить ефективний захист порушених прав позивача у разі вирішення справи на його користь. На його думку, не зупинення дії постанови до вирішення справи по суті, може призвести до стягнення з позивача в примусовому порядку штраф в сумі 125190 грн. Виконання оскаржуваної постанови призведе до негативних економічних наслідків для підприємницької діяльності ОСОБА_1 . У разі звернення такої постанови до примусового виконання, у випадку визнання її протиправною судом, необхідно буде докласти зусиль та витрат, пов`язаних з поверненням стягнутих коштів.

Розглянувши заяву, суд дійшов наступного висновку.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд вбачає, що забезпеченням адміністративного позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Оцінюючи обґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову, суд враховує, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача буде ускладеним або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У матеріалах справи докази, що підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову, також відсутні.

Обраний засіб забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення є фактичним вирішенням справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд зазначає, що при розгляді клопотання про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду - саме в ході розгляду адміністративної справи.

Забезпечення позову шляхом обраного позивачем способу фактично впливає на вирішення справи по суті, оскільки направлено не на саме рішення, а на наслідки його виконання.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому заява позивача про забезпечення адміністративного позову залишається судом без задоволення.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва