№ 8654289, 15.03.2010, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 року справа № 2а-15873/09/0470

м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барабаш М.В.,

при секретарі Шенкунісі А.О.,

за участю:

представника позивача Федоренко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства «Торгбудова» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торгбудова» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (далі відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії відповідача з невизнання декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 р. як податкової звітності позивача; зобовязати відповідача прийняти до обліку декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 р. як податкову звітність позивача.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем порушено вимоги п.п. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (далі-Закон №2181), а саме не визнано як податкову звітність декларацію позивача з податку на прибуток за девять місяців 2009 року (далі декларація) у звязку з порушенням порядку її заповнення. Позивач зазначає, що декларація подана своєчасно, в ній зазначені обовязкові реквізити, її підписано відповідною посадовою особою і скріплено печаткою позивача. Подана декларація відповідає вимогам розділу 1 та 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 р. (далі Порядок № 143). На думку позивача, відповідач мав право провести камеральну перевірку декларації позивача і в разі виявлення арифметичних або методологічних помилок, скласти відповідний акт та притягнути винних осіб до відповідальності, чого відповідачем зроблено не було. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, подав клопотання про розгляд справи без його участі та просив в задоволенню позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції відповідач надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що подана позивачем декларація заповнена всупереч п. 1.6, п. 1.7. розділу 1, п. 3.1. розділу 3 Порядку № 143, оскільки в рядку 11.2 декларації не проставлено прочерк, декларація заповнено друкованим способом, а графи з поштовим індексом, телефоном та прізвищем бухгалтера заповнені кульковою ручкою; в рядку 04.11 Р3 бланк декларації не містить слова „нерезидентів”, на зворотній стороні декларації міститься зайва позначка „Р4”.

Суд вважає, що відсутність відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши чинне законодавство, письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 12.10.2006 року зареєстрований виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 34594703), перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції м. Дніпродзержинська.

Податкова декларація була направлена позивачем поштою та отримана відповідачем 29.10.2009 р.

Відповідачем надано позивачу повідомлення № 33850/10/28-218 від 02.11.2009 р., в якому зазначено, що декларація позивача не визнана як податкова звітність, у звязку з тим, що вона заповнена з порушенням вимог розділу 1 та 3 Порядку № 143, а саме, порушено загальні вимоги оформлення документів податкової звітності. Позивачу рекомендовано подати декларацію особисто.

Правове регулювання питань подання податкової звітності здійснюється Законом № 2181 та Порядком № 143.

Підпунктом 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 передбачено, що прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Як зазначено в п. 1.6 та п. 1.7. розділу 1 Порядку № 143 у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється. У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною.

Відповідно до п. 3.1 розділу 3 Порядку № 143 декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1 - К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1 - Р3) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин. У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки.

В дослідженій у судовому засіданні копії декларації, заповнені всі обовязкові реквізити, її підписано директором позивача та скріплено печаткою позивача.

Отже, позивачем виконані вимоги, достатні для прийняття декларації відповідачем, як податкової звітності.

Суд не приймає аргументи відповідача щодо не проставлення позивачем прочерку в рядку 11.2 декларації, оскільки ця обставина не відповідає дійсності; заповнення декларації друкованим способом, а декількох граф кульковою ручкою, відсутність в рядку 04.11 Р3 бланку декларації слова „нерезидентів” та наявність на зворотній стороні декларації зайвої позначки „Р4” не є підставами для неприйняття декларації.

З огляду на зазначене, спростовується висновок відповідача, викладений в повідомленні № 33850/10/28-218 від 02.11.2009 р. про порушення позивачем загальних вимог оформлення документів податкової звітності, що є підставою для неприйняття декларації як податкової звітності та не відповідає вимогам закону пропозиція відповідача про подання декларації позивачем особисто.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір, суд приходить до висновку, що відповідач діяв всупереч нормам чинного законодавства, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з невизнання декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 р. як податкової звітності приватного підприємства «Торгбудова».

Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську прийняти до обліку декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 р. як податкову звітність приватного підприємства «Торгбудова».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 22 березня 2010 року.

Суддя М.В. Барабаш