Decision № 8652109, 23.03.2010, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.10                                                                                           Справа№ 15/21

за позовною заявою приватного підприємства "Айслаг", м.Луцьк

до відповідача державного підприємства "Золочівське лісове господарство", с.Струтин

про стягнення 81 104, 14 грн.                                                   

Суддя Т.Костів

при секретарі Ю.Качур

Представники

Від позивача: Нерубайлов В.Д. - представник

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позов заявлено приватним підприємством "Айслаг", м.Луцьк до державного підприємства "Золочівське лісове господарство", с.Струтин про стягнення 81 104, 14 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.01.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 11.02.2010 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору. Розгляд справи відкладався з підств, викладених в ухвалах суду від 11.02.2010 року та 23.02.2010 року.

Представнику позивача роз'яснювались його права та обов'язки згідно зі ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підств, викладених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 004 від 12.01.2009 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар згідно з умовами договору. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 68 973, 41 грн.. Проте, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за поставлений товар не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість. За порушення відповідачем грошових зобов'язань позивач нарахував йому інфляційні витрати в розмірі 3 374, 64 грн. та три проценти річних в розмірі 1 332, 22 грн., а також, пеню в розмірі 7 423, 87 грн. Просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5233978.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого пердставника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача суд встановив наступне.

Між приватним підприємством "Айслаг" та державним підприємством "Золочівське лісове господарство" укладено договір поставки № 004 від 12.01.2009 року (далі - договір). Відповідно до умов договору позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача товар - нафтопродукти, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати отриманий товар згідно з умовами договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 68 973, 41 грн., що підтверджується накладними на відвантаження палива № 43 від 12.01.2009 року на суму 35 721, 95 грн. та № 220 від 06.02.2009 року на суму 33 251, 46 грн.. Згадані накладні підписані представниками обох сторін. Крім того, факт отримання товару підтверджується довіреностями відповідача на ім'я Сокульського В.В. № 2 від 12.01.2009 року та № 34 від 05.02.2009 року відповідно. Жодних претензій щодо якості товару відповідач не заявляв.

У відповідності до п.5.1. відповаідач зобов'язався здійснити повну або часткову оплату отриманого товару протягом 30 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних. Проте, в обумовлений термін відповідач оплату, за отриманий від позивача товар, не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача лист від 24.05.2009 року № 01-03/214 з вимогою сплати заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань. Проте, відповідач залишив згадану претензію без відповіді.

За неналежне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати в розмірі 3 374, 64 грн. та три проценти річних в розмірі 1 332, 22 грн.

Згідно з п.8.1. договору при невиконанні чи неналежному виконанні умов договору, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0, 2% за кожен день прострочення від неоплаченої суми, або суми невиконаної чи неналежно виконаної умови.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань позивач нарахував йому пеню в розмірі 7 423, 87 грн..

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 81 104, 14 грн. і на день звернення позивача до суду відповідачем не погашена.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Оскільки, спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "Золочівське лісове господарство" (80743, Львівська область, Золочівський район, с.Струтин, код ЄДРПОУ 00992467) на користь приватного підприємства "Айслаг" (43021, м.Луцьк, вул.Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 13369787) 81 104, 14 грн. заборгованості, 811, 04 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя