Court ruling № 86469982, 09.12.2019, Bilhorod-Dnistrovskyi City and District Court of Odesa Oblast

Справа № 495/3715/19

Номер провадження 2/495/1855/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без розгляду

09 грудня 2019 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу № 495/3715/19

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 та ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежан Андрія В`ячеславовича

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває на розгляді цивільна справа № 495/3715/19 за позовом ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до ОСОБА_2 (далі по тексту – відповідач-1) та ОСОБА_3 (далі по тексту – відповідач-2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежан Андрія В`ячеславовича (далі по тексту – третя особа) про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

У судові засідання 30.10.2019 року та 09.12.2019 року сторони, третя особа та їх представники не з`явилися.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов до висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи Приватного нотаріуса Одеського МНО Бежан А.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи Приватного нотаріуса Одеського МНО Бежан А.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки (т.1 а.с.2-5).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області (у складі судді Боярського О.О.) від 02.05.2019 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі № 495/3715/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи Приватного нотаріуса Одеського МНО Бежан А.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки (т.1 а.с.117-118).

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019 року, цивільна справа № 495/3715/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи Приватного нотаріуса Одеського МНО Бежан А.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки надійшла до провадження судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка В.В. (т.1 а.с.237).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області (у складі судді Мишка В.В.) від 19.09.2019 року цивільна справа № 495/3715/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи Приватного нотаріуса Одеського МНО Бежан А.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки прийнята до свого провадження та призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено та сторони викликані на 30.10.2019 року о 13:30 год. (т.1 а.с.238-239).

Копії ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.09.2019 року та відповідні повістки про виклик у судове засідання на 30.10.2019 року о 13:30 год. були надіслані судом 20.09.2019 року (т.1 а.с.240, 242) на адресу позивача – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та на адресу представника позивача – адвоката Довженка О.Ю. (65039, місто Одеса, проспект Гагаріна,16/2, а/с 39), які зазначені у поданій до суду позовній заяві (т.1 а.с.2), та отримані позивачем 08.10.2019 року і його представником – 21.10.2019 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними поштовими повідомленнями (т.1 а.с.246, т.2 а.с.11).

В судове засідання 30.10.2019 року позивач – ОСОБА_1 та його представник – адвокат Довженко О.Ю., не з`явилися без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду. Розгляд справи було відкладено на 09.12.2019 року.

Повістки про виклик позивача – ОСОБА_1 та його представника – адвоката Довженка О.Ю., у судове засідання 09.12.2019 року о 10:00 год. були надіслана судом 30.10.2019 року (т.2 а.с.5, 6) на адресу позивача – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та на адресу представника позивача – адвоката Довженка О.Ю. (65039, місто Одеса, проспект Гагаріна,16/2, а/с 39), які зазначені у поданій до суду позовній заяві (т.1 а.с.2), та отримані позивачем 28.11.2019 року і його представником – 02.12.2019 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними поштовими повідомленнями (т.2 а.с.14а, 15).

В судове засідання 09.12.2019 року позивач – ОСОБА_1 , повторно не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Представник позивача – адвокат Довженко О.Ю., в судове засідання 09.12.2019 року також не з`явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він має брати участь 09.12.2019 року о 10:00 год. по справі №523/13237/18 у Суворовському районному суді м. Одеси в якості представника ОСОБА_4 , але відповідних доказів його виклику в дане судове засідання не представив (т.2 а.с.18).

У відповідності до ч.1 ст.44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.

Згідно із ст.210 Цивільного процесуального кодексу України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції – принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачем та його представником своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду позовної заяви, що в свою чергу призвело до затягування судового розгляду даної справи.

Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання, що знайшло своє відображення в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за вих. № 6-60/0/4-12 від 18.01.2012 року, що був надісланий на адресу голів Апеляційного суду АРК, апеляційних судів областей, м. Києва і Севастополя.

Слід також зазначити, що від позивача – ОСОБА_1 та його представника – адвоката Довженка О.Ю., заява чи клопотання про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходили.

Згідно із ч.3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд визнає, що позивач – ОСОБА_1 та його представник – адвокат Довженко О.Ю., повторно не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно із ч.5 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки ці положення закону (ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України) направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.08.2015 року по справі № 6-24063ск15.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 22.05.2019 року у своїй постанові висловив наступну правову позицію.

Так, аналіз ч.ч. 2, 5 ст.223 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Крім того, в даному випадку суд вважає за необхідне звернути увагу і на той факт, що під час перебування даної справи в провадженні судді Боярського О.О., у всі призначені судові засідання 05.06.2019 року, 17.07.2019 року та 19.08.2019 року позивач – ОСОБА_1 та його представник – адвокат Довженко О.Ю., не з`явилися.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи Приватного нотаріуса Одеського МНО Бежан А.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки без розгляду.

В свою чергу, суд, відповідно до ч.2 ст.257 Цивільного процесуального кодексу України, роз`яснює позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись, ч.1 ст.44, ч.3 ст.131, ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257, ст.ст. 258-261, ст.275 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежан Андрія В`ячеславовича про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки – залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Мишко