Court ruling № 86350804, 09.12.2019, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

09 грудня 2019 року м. Київ № 367/8584/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до університету державної фіскальної служби України про визнання незаконною бездіяльності, встановлення юридичного факту та зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду з Ірпінського міського суд Київської області, в порядку п. 8 ч.1 ст.29 КАСУ, надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до університету державної фіскальної служби України про визнання незаконною бездіяльності посадових осіб відповідача щодо невнесення його до контрольних списків працівників університету ДФС України з черги осіб, які мають право на першочергове одержання житла до черги на позачергове одержання житла та зобов`язання визнати за позивачем право перебування на квартирному обліку поза чергою і перенести інформацію відносно нього до відповідних контрольних списків.

Дослідивши позовну заяву в межах ч.1 ст.171 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у даній справі, з урахуванням наступного:

на підставі ухвали Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 №320/5615/19 позивачеві вже було відмовлено у відкритті провадження в цій адміністративній справі та роз`яснено порядок розгляду спору, в якому він є стороною. Вказана ухвала набула законної сили та, відповідно до ст.370 КАСУ, є обовязковою для виконання на всій території України.

На момент надходження справи №367/8584/19, обставини заявленого ОСОБА_1 позову, не змінились.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, зважаючи на таке:

відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

В п. 7 ч. 1 зазначеної статті КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку працівників, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку в структурі податкової служби відповідно до «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм приміщення в Українській РСР, затвердженій постановою Ради Міністрів УСРС і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 №470 зі змінами та доповненнями. При цьому, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що бездіяльність посадових осіб університету ДФС України порушує його права на перебування на квартирному обліку за місцем попередньої роботи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача та повинні розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 02 грудня 2014 року у справі №21-530а14, від 23 лютого 2016 року у справі №6551а15, від 02 березня 2016 року у справі №6-14цс16 та інших.

Отже, на думку суду, даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло, а відтак на нього не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Таким чином, суд повторно роз`яснює позивачеві, що дану справу належить розглядати у місцевому загальному суду за правилами цивільного судочинства, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНКПО позивачем не вказано; АДРЕСА_1 ) до університету Державної фіскальної служби ( код 40233365, м. Ірпінь, вул. Університетська, 31) про визнання незаконною бездіяльності, встановлення юридичного факту та зобовязання вчинити дії.

2. Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.